Львівський центр для бездомних збирає книжки для оновлення бібліотеки

Як ви можливо вже помітили, я не можу довго не писати про Львів :). Бо провела там найкращі роки свого дитинства та юності, бо досі з майже дитячою радістю кожного разу туди повертаюся, незважаючи на те, що не всі перетворення та перевтілення цього міста мені до душі...

Отже, не буду зраджувати старій добрій звичці та розповім, що новенького та цікавенького відбувається у столиці Галичини цього разу:

Львівський центр для бездомних збирає книжки для оновлення бібліотекиПоділися новиною: 

З метою організації та покращення дозвілля Центр обліку та нічного перебування бездомних проводить збір книг художньої літератури для оновлення існуючої тут бібліотеки, повідомила прес-служба Львівської міської ради.

«У нашій бібліотеці за бажанням безхатьки, які прийшли сюди на нічліг, можуть почитати художню літературу і не забувати той світ, те життя, яке колись у них було, чи, можливо, про яке мріяли, і повернутись до якого їм слід прагнути. Тому ми радо готові співпрацювати з добродіями, небайдужими людьми, аби максимально сприяти нашим підопічним подолати ті труднощі, які в них сьогодні. 

Отож, до уваги підприємців, благодійників чи просто небайдужих, які бажають допомогти знедоленим мешканцям Львова: з питань співпраці можна звертатись за тел.: 233 14 79, 233 10 49 (Центр обліку та нічного перебування бездомних).     

Цього року я натрапляла на інформацію про подібні проекти та бібліотечні послуги для бездомних у Києві, Сан Пауло (Бразилія) та Москві. Тішить, що Львів теж увійшов до числа тих міст, де опікуються не лише фізичним, але й духовно-естетичним життям таких людей. 

І, як свідчення цього, див. відео-репортаж з Центру нижче:

Чоловікам - коротко і по суті

Після того, як цілий тиждень читала переважно щось серйозне, важке та Дуже Важке (А. Солженицын "Архипелаг Гулаг") хочеться якоїсь розрядки та зняття напруги, бо здається скоро вже струм піде :)

Колеги з цим допомагають - зараз як раз буде колективно-тортове (від слова "торт" :)) вітання наших нечисленних, і тому особливо цінних чоловіків зі святом, яке вже давно перетворилося з ідеологічного на чоловіче, приєднується до привітань і мій "Гопак". Хочеться, щоб захисники вітчизни танцювали цей бойовий танець на бібліотечний манер частіше,а ми (жінки) будемо їх за це любити ще більше :)  

Старушка-Англия опять удивляет

По совету Библиотеки без барьеров решила таки немного перевести с болгарского :)... Шучу - просто нашла оригинальную версию истории на английском и захотелось рассказать, с чего именно эта вся красивая и поэтическая писательско-библиотечная адвокационная кампания началась.

А началось всё с того, что британский детский писатель Терри Deary, известный в основном благодаря своей "Серии ужасных историй" (это не эпитет, а название серии :)) и контраверсионными высказываниями о системе школьного образования в стране, в интервью the Guardian рассказал, что он считает, что время библиотек уже прошло (дословно - "libraries have had their day"). Он предпочел бы, чтобы люди покупали книги, а не заимствовали их, утверждая, что "книги не являются общественной собственностью". Deary добавил, что "авторам, книготорговцам и издателям надо есть. Мы же не ожидаем, что надо идти в библиотеку еды для того, чтобы нас накормили". Х-ммм... правду говоря, старушка Англия озадачивает меня своими высказываниями и видами деятельности в библиотеках уже не первый раз...

Такого рода комментарии воспринялись библиотечным сообществом  как неожиданный удар в челюсть, так как библиотеки во всем мире борются против значительного сокращения бюджета каждый год, и авторы неустанно выступают в защиту их важности.

Поэтому небезразразличный источник собрал несколько страстных заявлений от 20 писателей, которые подчеркивают, почему библиотеки не являются "сентиментальными" ​​учреждениями.

Итак - читайте, наслаждайтесь: Рэй Брэдбери, Айзек Азимов и другие известные писатели внесли свой вклад в данный разговор. Хочется надеяться, что автор "Серии ужасных историй" поймёт, о чём говорят эти люди :)

Джоан Бауэр

"Моя бабушка всегда говорила, что Бог сделал библиотеки, чтобы люди не имели никаких оправданий быть глупыми".

Мив Шааф

"Когда кажется, что жизнь не стоит того, чтобы жить дальше, десять минут в библиотеке доказывают обратное".

Ежи Косински

"Было одно единственное место, где я смог узнать, кто я такой и кем я собираюсь стать. И этим местом была публичная библиотека ".

Рей Бредбери

Вулична наукова реклама

Ви бачите краще, коли ви перелякані. Ми можемо це пояснити

Як часто серед величезної кількості реклами на вулиці ви бачите цікаву яскраву і велику рекламу науки/наукового товариства чи спільноти? Я, наприклад, щось не пригадую таких прикладів, тобто напевно вони у нас дуже поодинокі, що очевидно зумовлено відповідним статусом та фінансуванням науки в Україні.

2-ма унціями золота можна вкрити білборд. Ми можемо це пояснити

Тому пропоную подивися на приклади оригінальної канадської наукової реклами та, як нещодавно запропонував Андрій Курков, думати про українську науку відповідно до "теорії чорного оптимізму" - тобто, що все таки буде добре, але невідомо, коли саме :)

Канадський науковий центр Science World вже кілька років поспіль популяризує науку на вулиці.

Комарі люблять синій колір. Ми можемо це пояснити

Так, у Ванкувері поряд з торговим центром розміщено величезний білборд, вкритий 22-каратним золотом з надписом «2-ма унціями золота можна вкрити білборд». Інший носій рекламної кампанії — це величезний лоток з піском та калом тигра прямо посеред тротуару з повідомленням «Тигри справлятимуть нужду в лоток». 

Намагаючись сказати, що наука «знає майже все», Science World обрали більш обережний слоган — «Ми можемо це пояснити» (We can explain).

Більше про тигрів, Японію, гази, китів та волосся з наукової точки зору - тут