Новые данные об украинской блогосфере от Яндекса

Яндекс: число twitter-пользователей в Украине за год выросло на 400%

А я ще сумнівалася, чи лізти мені в Твітер... таки доведеться :). Ну, і блог я розпочала таки вчасно - як раз, щоб підтримати зростання української блогосфери - дякую Шефу, який вчасно підказав! 

В прошлую субботу в Киеве Антон Волнухин из Яндекса представил новые данные об украинской блогосфере.

Итак, в настоящее время в Украине есть 700 тыс. блогов (годом ранее – 500 тыс.). Активных из них – 120 тыс. За год украинская блогосфера выросла на 40%, при этом число твиттер-пользователей увеличилось на 400%.

Сейчас в стране есть около 80 тыс. пользователей твиттера. При этом полгода назад их было всего 35 тыс. Примечательно, что 23 тыс. из них иногда пишут на украинском языке, а 10 тыс. используют украинский, как основной язык для микроблога.

Как видно, блогосфера замедлила свой рост. При этом такая тенденция наблюдается не только в Украине, а по всему миру. Джерело

Нью-Йоркcька осінь очами киянки

Рік тому, приблизно о тій самій порі року мені пощастило провести цілих 5,5 днів у Нью-Йорку - в перший і, дуже сподіваюся, не останній раз.

Знаменитий Бродвей (театральна частина)

Про Нью-Йорк у мене були дуже чіткі уявлення з тих типових голівудських фільмів, де всі зранку бігають та вигулюють собак у Центральному парку, харчуються в ресторанах, одягаються переважно "від кутюр", ходять з Маками та іншими надкушеними яблуками у кишені, одягаються в Bloomingdales & Macy's, їздять на жовтих таксі, призначають романтичні зустрічі на Empire State Building та постійно п ють каву прямо на вулиці. Виявилося, що... так воно насправді й є :).

Єдине, в чому я не встигла переконатися - то чи справді на Брайтон-біч ніхто не говорить англійською. Ну, може вже наступним разом...

У чому я таки встигла переконатися - так це у тому, що напевно з 80% всіх емігрантів з колишнього Союзу живуть саме у Нью-Йорку. За 2,5 вільних днів і 2 вільних вечора я встигла побувати в гостях у чотирьох сім ях наших родичів (двох українських та двох російських) та побачитися з найдорожчою подругою дитинства, яка жила на сусідній вулиці.

Ціни на рибу в чайна-тауні виявилися привабливими

Ну і, звичайно, я просто не могла не зайти до найбільшої публічної бібліотеки, яка до речі входить до офіційного списку найцікавіших місць для відвідування туристами та чайна-тауну (в Києві такого точно не побачиш), золото-фінансового центру міста та музею Метрополітен.  

Розповісти про все не зможу за браком часу та місця, але Нью-Йоркська публічна бібліотека мені таки ду-уже сподобалась!

Уол-стріт або десь там

Не стільки ззовні та своїм інтер`єром (національна парламентська у Києві виглядає не гірше), скільки своєю атмосферою та відношенням до читачів-користувачів (бо не всі там власне тільки читають). Ну, це не враховуючи "шмону" всіх торб та рюкзаків відвідувачів, але це характерно для країни в цілому, тому я на такі дрібниці наприкінці п ятого дня вже навіть не зважала.

Коли ми з чоловіком приєдналися до оглядової екскурсії бібліотекою, перше, що ми почули, було "... наша бібліотека є відкритою для будь-якої людини, незалежно від її громадянства, національності...." і далі йшов стандартний політ-коректний набір. Але якщо відкинути сарказм - можна собі тільки уявити, що б сказала бабулька-бібліотекарка якоїсь бібліотеки на Троєщині в Києві якомусь китайцю-нелегалу, який би спробував записатися до бібліотеки? :))

Також, все, що робили у бібліотеці рядові бібліотекарі - починаючи від охоронця і закінчуючи зав залом Wi Fi, вони робили через призму "це є Ваша бібліотека, і ми тут працюємо саме для Вас!"

Скажете, знову сильно "по-американські"? Можливо, але як на мене, то це набагато краще за нашу ще й досі типову для багатьох бібліотек "призму": не брудніть наші килимки своїми брудними чоботами та не чіпайте наші старі книжки своїми нечистими пальцями :).

На щастя, це вже поступово змінюється, але з огляду на кількість бібліотек в країні, процес "зміни призм" триватиме ще довго. Бажаю, щоб у вашій бібліотеці він відбувся швидко й легко!

Контент - валюта Інтернету (враження з MSБлогтобер-Фесту)



Була сьогодні на Blogtober Fest, організованому київським Майкрософтом  у партнерстві з Яндексом, Самсунгом (він розігрував симпатичний нетбук, який на жаль виграв один молодий чоловік, що не дуже-то його й хотів... life's cruel), та, звичайно, "зірками нашої блогосфери" (без сарказму).

Відкрив Фест директор Майкрософта Дмитро Шимків (який колись починав зі студентського Aisec-а) віршами мого улюбленого Гумильова, і я зрозуміла, що це буде ще той Фест...

Власне, так воно і було - дівчата в білому, що танцювали у величезному вікні Internet Explorer9; пряма трансляція твітів на великому екрані; прикольні презентації від представників яндекса та, звичайно, "відверті розмови про це" - про українські та російські блоги, блогосферу в цілому, як все починалось й де ми зараз, останні тренди, секрети успіху та наші з вами, шановні блогери, перспективи.

Що сподобалось особливо - так це та невимушено-демократична й легка атмосфера заходу (цілий день пролетів, як декілька годин), яку створили як організатори, так і самі блогери-учасники + повна відсутність цензури (в залі було повно Макінтошів та ін. "яблуневої" продукції; каверзні та відверті запитання були ознакою хорошого тону).

Пошкодувала, що не була в джинсах ... просто якось забула, що вже субота і що йду не на роботу :), наступного разу, якщо мій блог до того часу буде живий та здоровий, підготуюсь краще.

З того набору візитівок та контактів, які я побачила на Фесті, найближчим до мене виявився лише Бібліоміст, який представляла Ганна Тараненко. Шкода, що вас, Пане Бібліотекарю, не було - втрьох було би веселіше. Але ми вже там з Анною постаралися - розмалювали своїми бібліотечно-танцювально-комп ютерними мотивами та лінками всі стіни, і було видно, що люди трохи зацікавилися деякими словосполученнями :)

З понеділка буду викладати фотки, а наразі ще декілька фраз, які запам яталися найбільше:

- блог - это СМИ, которое никогда зря не пачкало бумагу;

- контент - валюта Інтернета;

- раскрутка блога сравни любовному флирту;

- можно либо сначала стать знаменитым, а потом блоггером; либо просто стать знаменитым блоггером;
-  Простите, а вы кто? Да... старый муж новой сотрудницы Майкрософта;

- работайте над своим блогом каждый день, включая выходные, и через какие-то 3 года он превратится в процветающий бизнес...

чого і вам бажаю. Тут можна подивитися одну з найкращих презентацій, а тут (українська блогосфера) - найповніший відгук та "репортаж". Вибачте, але відгуки з ЖЖ я не публікую та переважно не читаю :)

П'ятниця в стилі Library Nostalgie

Нарешті п'ятниця! Thanks God! Як сказала би моя улюблена Фаїна Раневська, яку я особливо люблю в образі домомучительницы з мультика про Карлсона, "я сказочно устала!"

І тому чомусь дуже тягне ммм... "понастальгировать". Вночі снилася книгарня-читальня-ресторан у Брюселі (раджу подивитися фото). Цікаво, чи готують там каштани, які так не любить Пан Бібліотекар...

А потім пригадала, як їла булочки з маком та проводила всі вихідні разом з іншими одногрупниками у читальній залі університетської бібліотеки ім. Драгоманова (чи на вул. Драгоманова, е-ех... давно це було!) у Львові. Не знаю, як там зараз (якщо хтось знає- розкажіть!), а тоді, взимку, було досить зимно й ми часто сиділи у верхньому одязі та ще й в рукавицях і бігали на ксерокс поза стінами бібліотеки. Нічого гарячого (чай, кава, капучіно...) типа тих смачно-хімічних напоїв, які зараз можна випити з будь-якого кавового автомату на вулиці тоді поблизу теж не було.

Але це зараз всі такі балувані, а тоді... ми дуже любили свою бібліотеку, й найкращі студентські спогади (ну, ще кращими є тільки спогади зі студентських гулянок на фізичному факультеті та Новий рік в гуртожитку :)) в мене залишилися саме про МОЮ УЛЮБЛЕНУ УНІВЕРСИТЕТСЬКУ БІБЛІОТЕКУ. Більше того, саме там мені запропонували мою першу роботу (хлопець за сусіднім столом підійшов та запитав, чи не хочу я спробувати попрацювати hostess на презентаціях декілька разів на тиждень). To be continued...