Вчора довго не могла зрозуміти, що саме відбувається і чому якось... не так почувається. Ввечері таки все з'ясувалося - місячне затемнення, раз на... купу років, за 2 тижні до - і після чекайте несподіваних сюрпризів від природи.
Але жодні природні аномалії не завадили нам з колегами відвідати зустріч з американськими студентами-бібліотекарями, що приїхали відвідати бібліотечну й не тільки Україну в рамках програми обміну досвідом та вивчення міжнародного бібліотечного середовища. Приймали закордонних гостів в
Американській бібліотеці, що діє при бібліотеці НаУКМА - в рамках зустрічі English Speaking Librarians Club і, як я дізналася від директора наукової бібліотеки Тетяни Ярошенко (яка добре відома всім блогерам як "
Могилянська бібліотекарка"), сьогодні ця група відвідує бібліотечний Львів.
Гарний вибір, бажаю їм гарно провести час у Леополісі та плідно поспілкуватись з колегами з наукових та університетських бібліотек. Тим більше, що їм буде з чим порівняти - студенти - майбутні магістри бібліотечних наук вже, виявляється, відвідали бібліотечну Хорватію, Боснію, Мексику, Сербію та планють відвідати Болгарію. Хотілося би, щоб і наші магістри та інші бібліотечні спеціалісти теж мали такі можливості для вивчення міжнародного професійного середовища. Але поки цей процес... триває :), українські бібліотекарі не розгубилися та скористалися можливістю задати свої запитання та задовольнити цікавість американських колег.
Наприклад, одне з запитань було про таку дивну як на бібліотечний погляд американську програму
Food for Fines, коли читачі розраховуються за книжкові борги та ін. бібліотечні штрафи продуктами харчування, які потім передаються до притулків та благодійних організацій. Українським бібліотекарям було трохи незрозуміло, чому саме бібліотеки впроваджують таку ініціативу в Америці і які цілі ставлять перед собою бібліотекарі. Відповідь була проста - бібліотекарі таким чином виховують користувачів-студентів та привчають їх до думки, що іноді варто і навіть корисно не лише думати про власні потреби, але й ділитися (в даному випадку їжею) з тими, хто цього найбільше зараз потребує.
Іншою з американських бібліотечних практик, що здивувала українців, було
