ТОП-10 тематичних фестивалів України
Червень 9, 2016 Туризм
Автор: Альона Москалу, редактор Global Ukraine News
Давня історія, особливі умови життя, перетин торгових шляхів, різноманітні політичні протистояння спричинили нагромадження потужного культурного шару в Україні. Про це можна годинами читати лекції, писати томи літератури чи знімати повнометражні багатосерійні фільми. Тільки правильно кажуть: «Краще раз побачити, ніж 100 разів почути».
А втілити це у життя дуже просто, потрібно завітати на тематичні фестивалі до України. Адже це – найкращий спосіб відчути на собі різноманіття української культури, поспостерігати за стародавніми традиціями, побачити красу архітектури та природи, яка її оточує.
Global Ukraine News пропонує ТОП-10 тематичних фестивалів, які розкриють Вам унікальність та багатогранність України.
Етнографічний фестиваль гончарства в с. Опішне
ttfu
Україна здавна вважається однією з найбільших гончарних держав світу. Національний фестиваль гончарства на Полтавщині – це своєрідний спосіб не лише збереження національної ідентичності українців, а й творчого розвитку і популяризації національних мистецьких традицій. Тут минуле тісно переплітається з теперішнім, і поряд з класичними майстер-класами гончарного мистецтва на гостей чекає фестиваль-конкурс гончарського бодіпейнтингу, що являє собою мистецтво розпису тіла глиною. Проходить фестиваль у червні в с. Опішне, Полтавська область.
Всі відвідувачі можуть поласувати стравами національної кухні, проїхатись на кінному возі, послухати виступи фольклорних гуртів. Помилуватися готовими гончарними виробами можна на виставках кераміки, а на мистецькому ярмарку можна собі щось купити. Також можна відчути себе ковалем власного щастя, взявши участь у ковальських майстер-класах.
Не засумують на фестивалі і найменші відвідувачі: окрім майстер-класів та прогулянок на возах, які цікаві для усіх вікових категорій, на малечу додатково чекають спеціальні дитячі атракціони, конкурси та розваги.
Етнографічний фестиваль «Проводи отар на полонину»
Проводи отар відзначають на Міжгірщині з давніх-давен. Дійство розгортається в одному з наймальовничіших куточків області – на Синевирському перевалі. Тут, на тлі гірських краєвидів, проходять масові народні гуляння. Фестиваль відбувається в травні у cмт. Міжгір’я, Закарпатська область.
Під звуки трембіт вівчарів проводжають на полонину. На святковому майданчику відбуваються виступи найкращих творчих колективів Міжгірського району, майстер-класи ковальського мистецтва, традиційне приготування продуктів вівчарства (сиру, вурди та бринзи), виставки-продажі виробів народних умільців, спортивні змагання, ігри та розваги. Обов’язково запалюють традиційну вівчарську ватру — цей магічний вогонь покликаний відлякувати від отар усіляку звірину і злих духів та додавати ватажникам тепла і затишку.
Впродовж проводів прийнято привселюдно бажати вівчарям вдалого літа, адже вівці пастимуться на полонинах до початку вересня. І якщо вовну з них отримали ще в травні, то смачну і корисну бринзу (або як її ще називають «Біле золото Карпат») виготовлятимуть протягом усього сезону.
Етнографічний фестиваль «Сорочинський ярмарок»
Національний Сорочинський ярмарок впевнено тримає марку найбільшого та найпопулярнішого ярмарково-виставкового заходу в Україні. Щорічно його відвідує до мільйона осіб. Дякувати за таку популярність, беззаперечно, слід видатному письменнику Миколі Гоголю, який увіковічнив Сорочинський ярмарок в своєму однойменному творі. Проходить фестиваль в серпні у с. Великі Сорочинці, Полтавська обл.
Триває це масштабне свято протягом цілих шести днів, за цей час тут відбувається близько 200 різноманітних заходів, в тому числі велика кількість культурно-мистецьких подій: народні майстер-класи, театралізовані постановки, виступи відомих музичних колективів, перегляди визначних українських фільмів.
Свою продукцію пропонують понад 1500 виробників з усієї України. Тут представлені підприємства харчової промисловості: м’ясокомбінати, хлібо- та молокозаводи, заводи мінеральних вод та інших напоїв, а також підприємства легкої та важкої промисловості, що виробляють найрізноманітнішу продукцію – від одягу і взуття до будівельних матеріалів та масивної сільськгосптехніки.
На ярмарку можна буде не лише купувати готове, але й створювати нове: до уваги гостей відкриті понад 20 майстер-класів народних ремесел: гончарства, розпису писанок, створення прикрас, вишивок, ляльок-мотанок, тощо.
Історичне арт-шоу «Ніч в Луцькому замку»
Тут час ніби повернув назад: лицарі, князівни, таємничі постаті в давніх підземеллях та безліч коронованих осіб. І галасливий ремісничий ярмарок, де кожен охочий може власноруч змайструвати горня, торбинку з жита і ромашок чи підкову на щастя. Все це можна відчути, побувавши на історичному арт-шоу «Ніч в Луцькому замку», який відбувається в червні, в м. Луцьк, Волинська обл.
А починається шоу так: у театралізованій формі королівська знать зустрічає гостей дійства. На території замку працюють майданчики ковалів, художників, відбуваються лицарські бої. Давню епоху відтворюють середньовічні музиканти, ремісники та клуби історичної реконструкції.
Містичності та загадковості заходу додають виступи етно-формації та театру вогню. Велику цікавість у відвідувачів викликають містична феєрія «Нічні янголи», театралізовані екскурсії «Крізь віки» та «Легенди замку Любарта». Сучасне музичне мистецтво представляють відомі гурти України та закордоння.
Гастрономічний фестиваль дерунів у Коростені
Картопля набула поширення з сер. ХІХ ст., а з початку ХХ ст. стала чи не основним продуктом харчування сільського населення України. Щоденною стравою була варена картопля – в лушпайках («в мундирах»), чищена ціла та товчена («кума»), картопля смажена на салі. Тушковану картоплю із м’ясом («жарке») вживали на свята. Із тертої картоплі готували «деруни» із начинкою (сир, м’ясо, гриби) і без неї. У терту картоплю додавали трохи житньої муки і яйця, а потім підсмажували на сковорідці. Картопляні млинці під різними назвами («деруни», «бульбовники», «драники», «струсні») були поширенні по всій території Полісся. Популярними тут були також картопляні пампушки із сиром.
Давня традиція споживання «драників» на Поліссі і сьогодні знаходить своє відображення у кулінарних преференціях. Крім цього, у місті Коростені, що на Житомирщині, встановлено пам’ятник деруну на знак вшанування цієї страви. А саму страву можна скуштувати на фестивалі дерунів в цьому ж місті.
Під час свята дерунів у Коростені свою майстерність у приготуванні демонструють повари з усієї України. А звання найкращого деруна визначається голосуванням за допомогою гостей фестивалю. Також відбувається конкурс із поїдання дерунів, а секретам приготування страви навчають на майстер класах. Найбільші ж поціновувачі картопляників зможуть вступити у Клуб любителів дерунів. Фестиваль проходить у вересні, м.Коростень, Житомирська область.
Гастрономічний фестиваль чорниць «Верховинська яфина»
Мешканці села Гукливе, яке розташоване у підніжжі Боржавських полонин, вважають своє село та околиці столицею чорниць. Місцеві мешканці впевнені, що саме в цих місцях знаходяться найбільші в країні гірські чорничні поля. Ягоду тут поважають настільки, що навіть звели їй пам’ятник (єдиний в Україні). А також щорічно влаштовують фестиваль, де основним елементом є яфина (чорниця). Проходить фестиваль у серпні в с. Гукливе, Закарпатська область.
На святі можна досхочу поласувати свіжими ягодами чорниць, а також стравами із них: млинцями, варениками, пирогами, гомбовцями, різноманітними тістечками, варенням, запиваючи все це «яфиновою палинкою». На гостей фестивалю також чекають запальні гудацькі мелодії, конкурси та безліч розваг. Всі гості, що приходять у вишиванці, отримують солодкі подарунки.
Гастрономічний фестиваль «Борщ’їв»
Борщ є витвором тисячолітнього українського кулінарного мистецтва. Недарма кажуть, що він не «вариться», а «твориться». Особливість борщу – в його неповторності. Це страва унікальна, скільки господинь – стільки й смаків.
А одне містечко на Тернопільщині навіть завдячує борщу своєю назвою: за легендою, мешканці нібито втопили татарина, якому не сподобалась місцева кухня, в казані з борщем. Так місто і назвали – Борщів.
Тому нічого дивного, що саме це місто раз на рік стає столицею традиційного українського куховарства. На початку вересня в ньому проходить народний фестиваль борщу з нехитрою назвою «Борщ’їв». Програма свята завжди насичена, весела, пізнавальна та смачна. Близько півсотні навколишніх сіл представляють свій борщ, який за самобутніми рецептами готують місцеві господині вже не одну сотню років. Крім того, додатково для всіх охочих готується борщ безпосередньо у великому казані на багатті.
Тож фестиваль проходить у вересні в м. Борщів, Тернопільська область.
Гастрономічний фестиваль «Гуцульська бринза»
Біле золото Карпат – гуцульська бринза. Заради цього туристи долають тисячі кілометрів з різних куточків України та зарубіжжя і прибувають до столиці Гуцульщини на щорічний найбільший Карпатський фестиваль «Гуцульська бринза». Свято приурочується поверненню вівчарів з полонини додому. Розпочинається дійство з урочистого маршу, учасники якого одягнуті у яскраве гуцульське вбрання. Хода святкової колони супроводжується грою на народних інструментах та гуцульськими співами. Завершується хода на г. Буркут, де і відбувається свято. Воно проходить у вересні в м. Рахів, Закарпатська область.
Основною стравою на святкуванні є бринза – сир з овечого молока виготовлений за допомогою ферменту з натурального сичуга (шлунок) свійської худоби. Екологічність та натуральність – ось у чому головна цінність продукту, кажуть вівчарі. Виробники сиру переконують – щоденне вживання бринзи корисне для здоров’я. Особливо чоловічого. На фестивалі знайдете величезний вибір бринзи, іншої сирної продукції та страв на їхній основі. Обов’язково треба скуштувати сирного коника, щоб рік був вдалим і багатим, а господар здоровим.
Історичний фестиваль «ТуСтань!»
Фестиваль «ТуСтань» — неповторне культурно-мистецьке явище що покликане популяризувати українську самобутність та познайомити гостей з унікальною історією походження краю. Фестиваль проходить щороку під відкритим небом в дружній та привітній атмосфері у серпні с. Урич, Львівська обл.
Читайте за темою: У старій друкарні Івано-Франківська відкриють культурний простір
В рамках фестивалю гостям пропонуються концерти, середньовічні тематичні ігрища, вистави, майстер-класи. Вуличні музики, середньовічна кухня, стрільба з луків та арбалетів (в тому числі нічний тир з вогняними стрілами), ремісничі майстер-класи, нічні етно-танці, та, звісно, традиційні лицарські турніри і видовищний нічний штурм фортеці – ось основні компоненти цього дивовижного фестивалю. Найцікавішим є те що кожен охочий може стати безпосереднім учасником активних дій, будь-хто може пройти необхідну підготовку, одягти на себе лати та взяти участь у лицарських турнірах, а опісля навіть долучитися до штурму фортеці.
Етнографічний фестиваль «Лемківська ватра»
Лемки, найбільша західна гілка українського народу, жили на своїх землях з дідів-прадідів. Але в результаті перетурбацій передвоєнних років опинилися відділеними від решти українських територій, у так званому «Закерзонні» (за лінією Керзону).
Село Кострино збирає активістів лемківських осередків не лише Закарпатської області, а й Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, Польщі, Словаччини, Сербії та інших регіонів, де проживають представники цієї етнічної меншини. Проходить фестиваль у липні в с. Кострино, Закарпатська область.
На імпровізованій сцені під відкритим небом звучать вітальні промови та відбувається надзвичайно колоритний концерт митців, які виконують твори лемківської спадщини. Також проводяться майстер-класи з виготовлення ляльок та художньої вишивки, розгортається виставка декоративно-прикладного мистецтва, відбуваються розважальні програми для дітей. На закінчення програми учасники фестивалю відтворюють давню лемківську традицію і запалюють ватру, яка горить потім всю ніч.
Витачев, Киевская область
В селе около 1000 жителей, поэтому оно понравится путешественникам, стремящимися к тет-а-тету с природой. Не будем вдаваться в подробности истории Витачева. Достаточно усвоить лишь одно: село находится на берегу Днепра и славится своими фантастическими пейзажами. Помните строки Тараса Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий»? Так вот, на них Кобзаря вдохновило именно село Витачев! Деревянная мельница и деревянная церквушка — тоже известные местные достопримечательности. Здесь даже кино снимали — «Вавилон XX» режиссера Ивана Миколайчука.
Мезин, Черниговская область
Маленькое село стоит на берегу Десны. Небольшая деталь: Мезин — часть Мезинского национального парка, что уже намекает на красоты. Селение — очень древнее: археологи заявляют, что здесь жили кроманьонцы эпохи позднего палеолита. Подтверждение — выкопанные вещицы из бивней мамонта. Если же музейные экспонаты вам неинтересны, сразу идите на Десну. Там время останавливается и душа замирает от буйства красок и совершенства природы.
Дземброня, Ивано-Франковская область
Пирамидки елок, разбросанные по склонам гор домики, полонины и облака, которые, кажется, касаются земли. Всё это реальные пейзажи самого высокогорного села Украины. Если сбегать от цивилизации, то сюда! Именно в этих местах снималась картина Сергея Параджанова «Тени забытых предков», искали вдохновение украинские писатели Леся Украинка и Василий Стефаник.
Бакота, Хмельницкая область
Село называют «кусочком рая на земле». Но рай этот необитаем. В начале 80-х годов прошлого века Бакоту затопили из-за строительства Днестровского водохранилища. Сейчас это место — почти сплошной поток. Чтобы увидеть размах реки, взберитесь на Белую гору. Затопленное село расположено на территории природного парка «Подольские Товтры».
Колочава, Закарпатская область
Маленькая страна, где древние легенды сплетаются с реальностью. Протяженность села — около 40 км. Вокруг — горы, горы и снова горы! Поселение очень колоритное и наполнено музеями. Один из них — музей архитектуры и быта «Старое село» — находится под открытым небом. Через Колочаву протекают две речушки: Колочавка и Теребля.
Струсов, Тернопольская область
Диву даешься: небольшое село, а столько храмов! Тут отлично уживаются православные и греко-католики. В урочище Чертова Дебря стоит прекрасный Василианский монастырь с пещерной часовней. Сюда обязательно стоит заглянуть: часовне более 200 лет. Из нецерковных достопримечательностей — дворец Голуховских (он же дворец Дунин-Борковских) в стиле ампир, построенный еще в XVIII веке.
Грушевка, Николаевская область
На окраине села течет река Южный Буг. Ее окаймляют скалы. Прямо-таки картина маслом: внизу бурный поток, наверху — зелень и цветы. Летом по реке снуют любители рафтинга. Задерживаются здесь и альпинисты: скалы, образующие каньоны, просто находка для тренировок. Вся грушевская красота — часть национального ландшафтного парка «Бугский Гард».
Комментариев нет:
Отправить комментарий