Сокровища наших библиотек

Не часто в популярной столичной прессе можно увидеть пространные и довольно содержательные статьи, посвящённые библиотекам. Поэтому такая статья в одной из популярных среди киевлян газет "Сегодня" меня приятно удивила. Возможно виной всему - недавний день библиотек?


Как бы там ни было, но про старые и новые сокровища наших библиотек вновь заговорили. Так же, как и про их проблемы.


Кое что, правда, в сокровищах наших библиотек резануло слух. Например, вот эта подпись под фотографиями старинных книг: "Уникальные издания. Хранятся в комнате редкостной книги, в которую почти никого не пускают." - Т.е. сокровища теоретически как-бы где-то есть, но увидеть их простому смертному практически невозможно. Я догадываюсь, что сбережение и охрана таких уникальных изданий, к-рые наверняка занесены в список общенационального культурного наследия - задача очень серьёзная и ответственная, но всё-таки... как-то нехорошо по отношению к простым смертным 

<a href="http://www.segodnya.ua/news/14294930.html">Источник</a>получается... Хотя очень порадовал тот факт, что (по словам директора одной из крупнейших и старейших ВУЗовских библиотек университета Шевченка) фонды и уникальные издания сейчас активно оцифровываются и выкладываются на библиотечный веб-сайт. Я уже про этот проект раньше подробно писала  (технология Microsoft Silverlight). Также в процессе оцифровывания рукописных инкунабул и выкладывания их в сеть для простых смертных находится и наилучшая библиотека Украины и одна из лучших библиотек в мире - Вернадка.   

Ещё из занимательного: узнала, что оказывается королевский (хотя исторически правильнее сказать царский) читальный зал Парламентской Библиотеки не только меня покорил своим величием, красотой и непередаваемой атмосферой Храма (или дворца) науки. Читатели часто просят разрешить провести в нём свадебные фотосессии :).

<a href="http://www.segodnya.ua/news/14294930.html">Источник</a>

<a href="http://www.segodnya.ua/news/14294930.html">Источник</a> часто просят разрешить провести в нем свадебные фотосессии.

<a href="http://www.segodnya.ua/news/14294930.html">Источник</a>

  

А вони таки в сіточку

Як не закидували мене помідорами після моєї пропозиції Пану Бібліотекарю щодо запозичення жіночих рукавиць в сіточку для роботи зі старими книгами, я не здалася. Тому що ми, Не Бібліотекарі, дуже вперті та (іноді аж занадто, відверто кажучи :)) цілеспрямовані. А фортуна таких любить.

Так і сталося цього разу. Тільки я вже майже визнала, що була неправа у своєму припущенні щодо бібліотечних рукавиць, як мене занесло на південь України, де я мала нагоду не тільки роздивитися та (зовсім трохи) помацати старовинні та рідкісні рукописні й друковані книги 18 ст., але й приміряти оту саму рукавицю. Звичайно ж, вона виявилася жіночою в дрібнесеньку сіточку і чудово справлялася з функцією захисту книг від людини (а не навпаки).

Хоча цілком можу припустити, що іноді, особливо в підвальному книгосховищі, де зберігається багато ще старішої та не дуже цінної "макулатури" (зауважте - це не мій вислів, а бібліотекарів), в пригоді більше стали би рукавиці для дачі. Може, іноді ще й разом із респіратором...    

Майкрософт виводить стародруки онлайн

Звичайно, за допомогою гарної сучасної бібліотеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Тільки ми поговорили про бібліотечні рукавиці , інкунабули та палеотипи вчора, як сьогодні Майкрософт поділився на Фейсбуці гарною новиною -

Центр інновацій Microsoft Київського національного університету ім. Т. Шевченка створив сайт із використанням технології Microsoft Silverlight для перегляду цифрового архіву старовинних книг університетської бібліотеки. Створення цифорових копій дозволяє не тільки зберегти рідікісні видання, а й значно спростити доступ до них фахівцям та широкому колу читачів.

Сподіваюся, що це "широке коло читачів" зможе переглядати стародруки онлайн без спеціального дозволу на відвідання "Бібліотечного КабМіну".

Багато бібліотек у різних країнах налічують у своїх фондах велику кількість старовинних книжок, які навіть докладно не вивчені, не дивлячись на те, що вони представляють великий інтерес для спеціалістів. Головною проблемою тут є обмеження доступу до цих книжок через спеціальні, але необхідні умови їхнього зберігання (безпека, кондиціонування повітря, вологість, температурний режим тощо).

Також, безпосередній контакт з книгою може призвести до її пошкодження.
Тому було поставлено задачу розробити на сучасній технологічній базі програмне забезпечення що надає доступ широкому колу читачів. Після аналізу існуючих технологій в якості інструментального засоба було обрано Microsoft Silverlight. Це дозволило не тільки забезпечити високий рівень зручності для читачів, а виконати роботи у стислий термін – за один місяц.

Роботи виконувались силами центру інновацій Майкрософт Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Розроблено програмне забезпечення може використовуватись не тільки в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а і в іншіх університетах та бібліотеках світу.

Особисто мені в цьому сайті дуже подобається віртуальне гортання сторінок книг, ну і самі стародруки, звичайно. Як класична ретроградка, я дуже ціную гарні старі видання :)

Ще трішечки історії для любителів дат, лінків та відбитків пальців:
З метою збереження європейського культурного надбання для наступних поколінь шляхом створення цифрового репозитарію старовинних друкованих видань, які мають унікальну історичну та культурну цінність в рамках проекту ПРООН УКР/99/005 в 2004 році було розпочато роботу створення цифрових копій старовинних друкованих видань (стародруків) та збереження їх на спеціальному комп’ютерному сервері — цифровому електронному репозитарії.

Проект продовжувався до 2007 року і за цей час було розроблено та впроваджено технологію непошкоджуючого сканування, проведенно навчання, розроблений сайт для доступу до цих видань, але технології які існували на той час не дозволяли читачам отримати доступ у зручному вигляді.

Починаючи з 2007 робота продовжується силами співробітників університету та бібліотеки. Приймаючи до уваги всебічну велику цінність таких документів, для створення цифрових копій старовинних документів було засновано підрозділ сканування старовинних документів.