Нова Big Idea у листопаді

Колеги зі Львова вислали мені сьогодні цікавий лінк і просто чудове відео, яким не можу не поділитися. Тим більш, що річ йде про Ужгород - місто, про яке я дуже багато чула, роздивлялася купу фото, але на жаль ще ніколи там не була.

Постараюся виправитися найближчим часом.


Свято Генерацій в Ужгороді from Garage Gang Kollekitiv on Vimeo.

А взагалі мова йде про цікавий Проект, який передбачає дослідження простору міст та процесу інновацій за методологією People's Atlas, створення мережі зв'язків серед 4-х професійних середовищ міста: владних і бізнес кіл, творчих та громадських інституцій через програму інтерактивних лекцій і творчих майстер-класів, урбаністичні інтервенції та публічні дійства на території мобільного комунікаційного центру Фура-Культура, а також створення, обмін і розвиток нових ідей від жителів міста про те, як місто може бути переосмислене, заснування публічного простору взаємодії Голос Вулиць.

У квітні 2011 року в Києві пройде Фестиваль Ідей, де будуть представлені кращі ідеї і кращим авторам буде вручені гранти на подальшу реалізацію проектів.

Міста 2010-2011 Ужгород, Донецьк, Херсон, Сімферополь, Вінниця.Там, доречі, зараз шукають людей, які зацікавлені у трансформації свого міста в творче середовище і вважають себе принциповими у відкритості до нових поглядів, толерантні до відмінностей, і відповідальні до майбутнього. До участі запрошено людей різного віку і різного роду занять для максимально широкого представлення поглядів і позицій щодо процесу містотворення.

Ви зможете відвідати події у вашому місті і бути поінформованими про розвиток проекту після завершення туру в 5 містах України. Тут можна заповнити онлайн-анкету та приєднатися! Шкода, що Києва немає...

Як відкривали І-нет центр в с. Ясень Івано-франківської області під "Сім сорок" :)

Відкриття інтернет центру в бібліотеці села Ясень Рожнятівського р-ну Івано-Франківської області за сприяння програми "Бібліоміст".

Відео трохи задовге (пісню в кінці можна не слухати до кінця :)), але все одно душевне й з гумором. Браво авторам і виконавцям!




http://www.youtube.com/watch?v=S9OHkxi_wik&feature=share

Почему библиотекари сердиты? Таємниці бібліотеко-психології

Перепутать Толстого и Пушкина – смертный грех или
"Библиотекари либо сердятся, либо ограждаются непоколебимым спокойствием".

Дякую Рок-н-ролу за цікавий лінк... мені найбільше сподобалась ця стаття; я навіть зрозуміла, що на місці бібліотекарів була би напевно "отрешена от мира и меланхолично спокойна" :).

А на прохання "Дайте мені щось почитати" напевно давала би Большую советскую энциклопедию.

Джерело - Звідси

Гарбузовий суп для тих, кому не подобається хелоуін

Пишу цей пост у темній кімнаті в сутінках на скрипучому кріслі... воно й не дивно - ввечері хелоуін - свято, нині дуже модне серед молоді та прогресивного офісного планктона. В цей вечір на підвіконнях виростають гарбузи зі свічками замість очей, а діточки та дорослі змагаються, хто виглядає страшніше у червоно-чорному вбранні аля Фреді Крюгер, вампір або відьма.

Я, очевидно, не дуже прогресивна, тому що цього свята не люблю - так само, як розтиражоване та комерціалізоване свято Валентина. На відміну від інших американських свят (Дня подяки, Columbus Day або Дня незалежності, наприклад).

Що я маю проти Хелоуіна? Довго пояснювати... можливо, мені занадто часто зустрічаються чортики та відьми у реальному житті (достатньо вийти на вулицю), щоб я ще шукала з ними контактів на вечірках + не люблю, коли такі корисні й багаті на каротин гарбузи використовують не за призначенням.

Тому я сьогодні вирішила розрізати чудового маленького темно-помаранчового гарбузика та зробити з нього суп. Вийшло дуже навіть смачно - по крайній мірі чоловік з їв та не жалівся.

Пан Бібліотекар радив дати рецепт, але я щось не наважуюся - раптом комусь не сподобається, бо суп був без традиційної картоплі та з часником замість цибулі :)

А тим, хто таки відмічає це свято, бажаю гарної чорно-червоної забави та швидкого одужання після неї :). Sweet November's coming!

Семінар лідерів - НЕофіціоз

Практично весь семінар у Кам'янці можна описати саме, як неофіціоз. Але були деякі моменти, які варто згадати окремо.

Зокрема, відкрила для себе таку закономірність: хто як грає в боулінг, той так і працює (варіація, яку озвучила учасниця з м. Каланчак "грати в боулінг - це майже так само, як писати проект").

Дивіться самі: першою кидала м'яч представник УБА Оксана Бояринова - тендітна молода дівчина романтичного вигляду з довгим волоссям. Вона повільно й плавно підбігала до доріжки, ніжно робила розмах і раптом... м'яч з незподівано шаленою швидкістю летів більш-менш в ціль.

Далі кидав Мінкульт... це треба було бачити, вірніше чути - доріжка гриміла так, що не звернути увагу на відповідного відомчого представника було просто неможливо.

Американка Меган ніби нічого особливого не робила, але в неї якось все "добре йшло". 

Вже згадана вище представник бібліотеки м. Каланчак Херсонської області (вона ж - народний депутат) грала в боулінг перший раз у житті, до того ж почала грати з деяким запізненням, але це зовсім не завадило їй обіграти всіх у своїй команді.

Ну, і може це звучить не зовсім скромно, але (є свідки!) у групі Бібліоміст + Тетяна з Миколаївської Гмирьовки виграла я :).

Нарешті, була невелика група бібліотекарок, які так і не наважились попробувати кинути м'ячик і тільки стояли, спостерігали й фотографували інших. Підозрюю, що вони також довго не могли наважитись податися на програму лідерів, але в останній момент таки передумали і зробили це.

Отже, бажаю всім, у кого не вистарчило сміливості наважитися подати анкету на участь в цій програмі цього року, не стояти більше в стороні та спостерігати, а обов'язково взяти участь наступного року. 

А якщо не захочете, то, як каже спеціаліст з розвитку веб-ресурсів Бібліомосту Анна Тараненко, "Бібліоміст прийде до вас сам" :)