среда, 23 февраля 2011 г.

Американская библиотека - из разговора со знакомым эмигрантом

С этим человеком (точнее, это дама) я не виделась уже лет так 8-9. Все это время она успешно проживала и сейчас продолжает проживать в США, штат Калифорния. Работает частично в социальной сфере (переводчик), частично - в танцевальной :) - такое возможно только в стране равных возможностей... чтобы эмигрант в возрасте старше 45 лет без особого труда освоил 2 абсолютно новые для себя специальности и даже где-то нашел себя в чем-то новом.

Но сейчас не об этом. У нас было около часа свободного времени, и я спросила ее как бы невзначай:

- А вы случайно не знаете, где здесь ближайшая публичная библиотека? Не удивляйтесь - мне это интересно, т.к. моя теперешняя работа напрямую связана с библиотеками.
- Конечно же знаю. Ближайшая - совсем недалеко, она же - моя самая любимая. НАША библиотека - самая новая и современная во всем городе, выглядит очень интересно. Хочешь, мы сейчас быстренько туда подъедем и ты сама на нее посмотришь?

-Конечно хочу! А вы часто/давно ею пользуетесь?
-Постоянно! Где же еще книги брать и учиться, как не там? Кроме того, там есть и русскоязычный библиотекарь (хотя я и выяснила это совсем недавно, до этого мы с ним общались по-английски :)), и здоровенный отдел литературы на русском. Собственно, там все, даже вывески, дублируется на 4-х языках (они же - самые распространенные языки в Калифорнии) - английском, испанском, китайском и русском.

И мы помчались смотреть эту чудную библиотеку, хотя и оказалось, что до ее закрытия оставалось лишь 15 минут :). Но, как говорится, лучше поздно, чем никогда... Но об этом, как и о фотографиях "с места преступления" - уже в следующем посте... Не переключайтесь, дальше будет.

пятница, 18 февраля 2011 г.

Цим вірусом вже заражаються й наші бібліотеки

Тема вірусного відео (один з інструментів вірусного маркетинга) - один з найпопулярніших трендів сучасного онлайн-маркетингу. У 2010 році без "вірусних презентацій" не обходився жоден з i-Сamp-ів та майстер-класів за участю провідних PR агенцій та маркетологів, як у Києві, так і в регіонах.



І, що особливо приємно, цим вірусом вже заразилися й бібліотеки. Вже не знаю, коли і звідки все почалося, але я помітила тенденцію після виходу відео-ролика Librarians go Gaga. А нещодавно дізналася ще й цікаву статистику - виявляється, YouTube - другий за популярністю пошуковий ресурс після Google. Це дуже добре знають американські бібліотекарі, тому перше, над чим вони замислюються, коли думають про імідж своєї бібліотеки - це те, що відбувається, коли користувачі роблять запит по їх бібліотеці на ю-тьюбі.

Я попробувала зробити такий запит, наприклад, по київській міській молодіжній бібліотеці "Молода гвардія". Результат дуже непоганий - 3 відео, після яких у користувача напевно з'явиться бажання скористатися бібліотекою ще.

Друга спроба - державна бібліотека України для юнацтва - 10 відео!  Як кажуть брати-американці, просто вау! :)

Третя спроба - Херсонська обласна бібліотека для дітей - 7 відео, перше з яких, до того ж, дуже надихає :)

Вітання, колеги! Уявляю також, як зрозте вірусна бібліотечна присутність після конкурсу Бібліомоста "Бібліотека+читач=любов!" Ми от вже не перший день проглядаємо численні любовні відео ролики, створені бібліотекарями (правду кажучи, не очікували такої шаленої активності) - чудова робота!

А якщо ваша бібліотека досі не представлена на ютьюбі - самий час розпочинати. Принаймні, якби я була бібліотекарем, я би вже щось у цьому напрямку "замутила" :) та напевно скористалася при цьому певними порадами.

Як зазвичай це роблять досвідчені бібліотекарі-"вірусологи" - вони використовують в таких відео своїх користувачів (особливо молодих та гарних :)) та створюють не лише рекламні ролики, але й такі невеличкі відео-навчалки про те, як, наприклад, користуватися і-рідерами або як правильно робити пошук по такому складному на перший погляд електронному каталогу бібліотеки. Звичайно, в кого такий є :)

среда, 16 февраля 2011 г.

Марк Цукерберг відпочиває

Сама не знаю, як витримала 6 днів без блогінгу... Зізнаюся - місцями було дуже важко, але з огляду на такий... несумісний з порядним блогінгом нерегулярний спосіб життя (я про часту зміну комп'ютерів та місць на карті, звичайно, а ви що подумали? :) і біганину, якою я займалася весь цей час, це було неминуче.

Але набігала я і дещо цікавеньке, про що з часом буду потрохи писати. А наразі хочу лише зазначити, що здається спільними зусиллями бібліотекарів стілець під Марком Цукербергом скоро почне хитатися. В Штатах, наприклад, бібліотекарі останнім часом активно обговорювали надзвичайно успішний проект Viking Village - місцеву соціальну мережу (+форум, блоги, чати і т.д., які входять до можливостей цієї платформи)  для студентів, яка була створена та досі модерується університетською бібліотекою університету Western Washington.

За допомогою цієї онлайн-спільноти студенти університету та найбільш відкриті та прогресивні викладачі спілкуються на будь-які актуальні теми, вирішують свої проблеми, допомагають одне одному у вирішенні місцевих (від чисто побутових до психологічних та соціальних) труднощів - словом, проект вийшов просто класний.

І... не знаю чому, але мені здається, що рано чи пізно щось таке почнуть робити в тій чи інший спосіб і наші бібліотеки. От ПБ вже перший книжковий трейлер зробив, значить і місцевий бібліотечний Цукерберг скоро знайдеться :)  

     

среда, 9 февраля 2011 г.

Живу на батьківщині Незнайки та Кози-дерези


... але дуже хотіла би якось ненадовго забігти до Ярославської області... на гостину до Баби Яги :)

Зараз багато говорять про модний сервіс геотаргетингу. Але й старі добрі карти досі актуальні, особливо якщо вони такі... казкові. Ну, а в онлайн їх ніколи не пізно буде запостити.

У Києві приступили до створення казкової карти, яка об'єднає всю інформацію про місця народження героїв українського фольклору та сучасних казок. 
З-поміж  перших героїв, які потраплять на карту, будуть відомі українські богатирі Кирило Кожум'яка і Котигорошко, коротун Незнайко і навіть Коза-дереза, чиє місце народження, відповідно до карти, приписується Київській області, повідомили організатори проекту.

На віртуальній казковій карті будуть вказані місця, де встановлені пам'ятники, проходять свята, присвячені народним героям, а також розміщені легенди, що підтверджують появу того чи іншого героя в цьому місті чи області.


Interfax-Russia.ru - Ульяновская область объявила себя родиной Колобка и прописалась на "Сказочной карте России". Самой густонаселенной сказочными персонажами оказалась Ярославская область. Здесь обосновались Алеша Попович, Курочка Ряба, Щука и Емеля, Баба-Яга, Мышка-норушка и Водяной, а Переславль-Залесский объявил себя тридевятым царством.
 Зі слів авторів проекту Казкова карта України, вони досягли угоди з колегами з Москви, що створюють російський варіант подібної карти, домовившись обмінюватися інформацією про нових учасників своїх проектів і легендами, знайденими регіональними істориками та краєзнавцями.

Творці казкових карт зазначають, що ця угода допоможе уникнути появи одних і тих самих героїв на обох картах, а також посилить спільний пошук нових слідів в історіях про казкаря і казках.

Головна мета соціального проекту - популяризація українських казок. Автором проекту виступило Всеукраїнське художнє агентство Традиція. 

Хоча інше джерело подає інформацію трохи інакше :)

Продолжением проекта "Сказочной карты России" станет "Сказочная карта Украины". Это будет совместный проект ассоциации землячеств Москвы и украинского художественного агентства "Традиция", занимающегося детскими проектами в области национальной культуры. 

І про онлайн компонент там вже подумали:
В свободном доступе волшебной карты пока нет. Однако в скором времени в интернете появится интерактивный сайт Сказка.ру.

Кстати, авторы "сказочного" проекта решили не ограничиваться лишь созданием волшебной карты. Так, в России уже объявлен конкурс на лучшую твиттер-сказку - самую короткую и интересную, которая сможет уместиться в рамках 140 печатных знаков. Каждый желающий сможет отправить свое произведение на твиттер-аккаунт http://twitter.com/#!/bestfairytales/ или по электронной почте twitter-fairytale@mail.ru.

вторник, 8 февраля 2011 г.

Єгипетська Александрія - це справа захисту самої ідеї бібліотеки

Як повідомляє дружній Ньо-Йоркський блог, автор якого уважно стежить за останніми подіями в Єгипті, в Александрії молоді люди в прямому сенсі цього слова стали стіною на захист легендарної Александрійської бібліотеки.

Ці ангели-охоронці були саме молоді люди, а не лише студенти з Александрійського університету, розміщеного поруч, в тому числі деякі з числа бібліотекарів, сусідів бібліотеки та інших свідомих демонстрантів, для яких Александрійська бібліотека є важливим символом Єгипту або навіть цівілізації взагалі.

Більше того, у світлі останніх подій, коли в Каірі люди стали на захист єгипетського музею після того, як там мародерами було зруйновано 2 мумії та пошкоджено декілька експонатів, рух на захист бібліотеки - це не лише акція задля захисту книжок та колекцій, це справа захисту самої ідеї бібліотеки.

Корпус сучасної Александрійської бібліотеки використовується для проведення наукових конференцій та конференцій з нині популярних в країні гендерних питань; в ньому також містяться величезні колекції манускриптів, цифрове обладнання, музеї, колекції сучасного мистецтва - все те, що створює дух давньої Александрії, мабуть найкосмополітичнішого за останні декілька століть місця на землі. 

понедельник, 7 февраля 2011 г.

"Что-то вроде ПАБа, но без алкогольного элемента"

Понеділок починається цікаво.
В Британії кажуть, що "библиотека - это не пыльные полки, а гениальная аура и обмен мыслями и идеями, только теперь во всех форматах". І що місцеві бібліотеки в невеличких містах - це чи не найкраще, що є у всій Британії. І - навіть не гірше за улюблені англійські ПАБи, до того ж без алкоголю.

Не знаю, в британських бібліотеках, на жаль, не була, але добре, що про них говорять на БіБіСі, і що на їх захист стали стіною як самі бібліотекарі, так і їх читачі.

А коли трохи пізніше мені попалася стаття про те, що в Харкові з'явиться нова 30 мільйонна бібліотека ("стоимость строительства библиотеки составляет 29 миллионов гривен, из которых освоено уже 20 миллионов") з усілякими інноваціями, то з'явилося дивне відчуття, ніби то бібліотекам в Україні живеться навіть краще...

Та й увагою преси (щоправда, дещо специфічною) у нас бібліотеки останнім часом ніби не обділені. Зірки шоу-бізнеса кажуть, що для піару "чим гірше, тим краще". Шкода тільки, що наші бібліотеки - це не зірки шоу-бізнесу і такі правила тут не працюють.

четверг, 3 февраля 2011 г.

Wikileaks - номінант на Нобелевську премію миру

Оце так новина...

Скандально известный сайт WikiLeaks попал в число претендентов на Нобелевскую премию, сообщает Lenta.ru. Выдвинул сайт на премию, депутат норвежской губернии Сер-Тренделаг Снорре Вален, о чем он и написал в своем блоге. Свое решение Вален объяснил тем, что WikiLeaks, публикуя сведения о коррупции, военных преступлениях и пытках, сыграл важную роль в борьбе за права человека.

Особо он отметил материалы о коррупции в Тунисе, обнародование которых сыграло роль в свержении многолетней диктатуры.

При этом депутат обвинил в лицемерии те государства, которые ратовали за свободу слова, однако после публикаций секретных документов стали обвинять WikiLeaks в угрозе безопасности. По словам парламентария, поступая таким образом, они не только не поддерживают демократические ценности, но и выступают за совершенно противоположные. «Нет и не должно быть того, чтобы политики решали, сведения о каких преступлениях должны стать достоянием общественности и через какие каналы их распространять», – пишет Вален.

Я вже давно зрозуміла, що "восток - дело тонкое", але демократія - очевидно ще тонша :)
Також, цікаво було дізнатися, що

в 2010 году, основателя социальной сети Facebook Марка Цукерберга, американский журнал Time признал человеком года

среда, 2 февраля 2011 г.

Блоги идут в телевизор ("Тебя нет, если тебя нет в Интернете")

Искренне поздравляю ЧУМработницу с таким прекрасным интервью и информационным ЧУМпрорывом - как в нете, так и на телевидении!

А ваш "ребёнок" уже не такой маленький, если к вам в чум уже и из Коста Рики ходят и гугл вас так любит :). Доброго здоровья вам и вашим поющим оленям!

Здесь брошены орлы ради бройлерных куриц... "Наутилус"

"Что европейцу хорошо, то для русского – смерть. И наоборот. Так откуда в России засилье западных систем управления? Неужели мы не можем придумать свою методику ведения бизнеса?"


Анна Сущевская, Никита Бутомо

В одній онлайн бізнес-спільноті є така рубрика "Пятничный менеджер". Її автори дослідили вищезазначену проблему і дають деякі рецепти її вирішення. І деякі з них, як мені видається, підходять як для вітчизняної моделі ведення бізнесу, так і для управління організаціями взагалі.


При цьому, я особисто не маю нічого проти західних систем управління, т.я. я власне на них вчилася і (вже так склалося) до цього часу лише в таких системах і працювала. Але ж не всі наші співвітчизники, особливо старшого віку, встигли отримати таку "західну" освіту та не всі працюють в іноземних організаціях, тому вважаю цю дискусію актуальною.

"... Мы гораздо сложнее, по крайней мере, уж точно, мы – особые. Мы не американцы, не немцы и не французы. Тарковский писал, что на нас похожи итальянцы, но не своими бесконечными ссорами и изменами, а радостью, с которой они живут. Мы не вписываемся в удручающе скучные бизнес-процессы, и нас не устраивает оплата нашего вклада в деятельность фирмы, выраженная только в разукрашенных фантиках, выдаваемых регулярно через окошечко кассы. Мы чувствуем потребность в чем-то еще, мы чувствуем потребность жить на работе...


Креативность
Тут мы долго распространяться не будем, про нашу креативность все уже сказал Задорнов. Необходимо отметить только странную особенность нашей креативности: мы хотим все переделать, сделать креативно то, что уже сделано и прекрасно работает. Более того, мы и стандартную, простую задачу стремимся решить творчески.

Итак, что с этим делать? Как мы поступаем с креативными людьми на работе? Правильно, мы их выгоняем. Максимум – готовы их недолго терпеть. Такая точка зрения на креативность заслана к нам с Запада, а у них она – от римлян, которые страсть как не любили креативность. Даже богов всех стащили у греков, систему гаданий – у этрусков, а систему управления – у соседних с Римом народов.

Но организация, изгоняющая креативность все время течет вниз. Что же нам делать? Совершенно понятно, что нас не надо подгонять, как японцев: «пять предложений в год» - норма. Предложения сыплются из нас, простите за избитое сравнение, как из рога изобилия. Но надо же их поощрять!

Далее. Наблюдая взглядом нашего человека различные схемы бизнеса, мы находим все это удивительно скучным и однообразным, а также попирающим в человеке нечто, что мы всегда ценили выше – чувство собственного достоинства. Бизнес его просто не приемлет, его не приемлют деньги, они требуют тотального подчинения. Но нам без чувства собственного достоинства эта власть не нужна, мы еще слишком мало живем в монетарной системе, чтобы привыкнуть к тому, что деньги определяют в мире абсолютно все.

Кроме того, нам скучно просто зарабатывать на работе деньги. А когда людям на работе скучно, их на работе надо чем-то занять. Т.е., необходимо создать внутри компании еще одну структуру, которая занималась бы не деньгами, а людьми. Возможно, надо построить структуру, основанную на миграции внутри компании некой ценности, которая для работников внутри системы более значима, чем сиюминутная прибыль.

Такой ценностью, живущей в организации, кстати, может быть простое общение. Тренинги и семинары – это и общение, а не только обучение. Корпоративные игры – это общение. Общение – это ценность, это нечто, чем можно делиться друг с другом. А наш креатив позволит извлечь из общения много полезных идей.

Но общение нужно «поставить». Организовать: внутренний интранет, беседы, посиделки, встречи; необходимо найти рабочее время, помещения и средства. На этих встречах можно говорить о чем угодно, важно, чтобы это было неформально. Людям есть, что сказать друг другу, они нуждаются в этом – а, значит, будут приходить в организацию не только ради денег.

вторник, 1 февраля 2011 г.

В блог идут одни старики

Цю тему вже починали обговорювати тут , і мені захотілося долучитися, хоч з огляду на середню тривалість життя в Україні, "топовою" вона стане ще нескоро.

Итак, золотой возраст блогинга - какой он? Мне кажется, где-то с 26 до 45, т.е. период зрелости, наибольшей потребности в профессиональном общении и т.д. и т.п. А как быть с теми, которым уже давно далеко за...?  Как трактуем мы и другие страны наполненность и если хотите - смысл жизни старшего поколения? Кого чаще встречаешь из 70-80-летних? Тех кому интересно и хочется жить дальше, или тех, кто не знает зачем ему дан еще один день жизни?

Эта не очень популярная, но актуальная для любой страны тема заставляет задуматься многих. Вот недавно был создан новый Портал для взрослых - zolotoivozrast.ru. Его создатели обозначили его как блог в подарок родителям, бабушкам и дедушкам, а девиз - Подарите общение!

И это еще не все. Сейчас там проходит акция “Чистые окна” - мытье окон в квартирах, где проживают одинокие ветераны. На сегодняшний день у 14 ветеранов стало немного светлее в доме и, я надеюсь, на душе от того, что они почувствовали заботу о себе, почувствовали, что есть люди, которые стремятся им реально помочь. Радостно видеть, как совсем “юный” интернет-проект на деле показывает, как сеть может выйти в жизнь и делать что-то хорошее для тех, кто нуждается в помощи.

Так что, если у вас есть близкие старшего поколения, которым интересно пообщаться со своими ровесниками, поделиться опытом, и просто познакомиться с интересным и новым, то пригласите их в Золотой возраст. Это может быть началом удивительного этапа в их жизни. Конечно, нужно будет потрудиться, чтобы научить их самым элементарным вещам, начиная с того, где и как включить компьютер… Но ведь одолели же они мобильный телефон, даже смс-ки умеют отправлять, и с компьютером и интернетом тоже справятся.

А вот что думают по этому поводу и сами представители "золотого возраста":

Пользователь Ольга сказал:
августа 28, 2010 at 19:21
Я та самая “бабушка в бантиках”, которой не чуждо путешествие в инете. Мы активно гуляем по миру, узнаем новости, новые рецепы, сайты о здоровом образе жизни, правда в чатах сидим редко, потому, что не потеряли привычку общаться вживую. Какое богатство беседа с друзьями, когда видишь мгновенную реакцию на свои слова.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...