Лауреатом премии имени Астрид Линдгрен, которую вручают за литературу для детей, в 2011 году стал австралийский писатель и художник Шон Тан. Об этом сообщается на сайте премии.
Жюри отметило умение лауреата соединять в своих произведениях текст и изображения, которое открывает новые пути развития иллюстрированных детских книг. "В работах Шона Тана выдающееся мастерство рассказчика сочетается с глубоким гуманизмом, - заявили члены жюри. - Каждая его книга - эксперимент и на словесном, и на визуальном уровне".
Австралийский писатель родился в 1974 году. Среди его главных книг - Кролики (Rabbits, 1998), Ничья вещь (The Lost Thing, 1999; переведена на русский), Красное дерево (The Red Tree, 2001), Прибытие (Arrival, 2006), Истории внешней Окраины (Tales from Outer Suburbia, 2008). В 2010 году Тан принял участие в работе над 15-минутным мультфильмом по Ничьей вещи и получил за это Оскар. Также он лауреат многих наград, которые вручают авторам книг для детей.
Заинтересованная такой новостью из раздела "Шоу-биз и культура" одного из противоречивых, но тем не менее самых вменяемых популярных журналов в Украине (кстати, кто-то знает, какое отношение имеет "шоу-биз" к культуре??), решила немного "углубить и расширить" тему. И не пожалела об этом :):
Оказалось, что Шон настолько неравнодушен к библиотекам, что в 2002-2003 годах посвятил свой наибольший художественный проект фресковой росписи стены детской секции одной из австралийских городских библиотек (Perth inner-city suburb of Subiaco).
В то время в здании как раз завершался ремонт, и на завершающем этапе Шопа пригласили для креативной росписи одной из голых на тот момент стен. Стена занимала площадь 24 м2 и была расположена над книжными полками.
В результате проект получил название The Tea Party (чайная вечеринка), что сразу же ассоциируется с Льюисом Кэроллом и одновременно даёт "расширенное" видение того странного мира, который был описан в иллюстрированной книге писателя The Lost Thing.
Так так многие из деталей финальной работы сложно было разглядеть при взгляде на стену снизу, для посетителей библиотеки - ценителей живописи некоторое время предлагали бинокль. Но эта услуга прекратила своё существование, как только этот нехитрый чудо-инструмент был разбит чрезмерно увлекающимися современной фресковой живописью детьми :).
среда, 30 марта 2011 г.
вторник, 29 марта 2011 г.
Library Design Showcase 2011
Щорічний огляд від журналу Американської бібліотечної асоціації "american.libraries".
Переклад вільний.
Березень/квітень 2011 р.
Добре відомо, що вміст бібліотеки (фонди), діяльність на користь місцевої громади та проведені в ній заходи є одними з основних показників її роботи та чинників успіху. Однак, внутрішня структура, дизайн та інтер'єр приміщення також відіграють важливу роль та демонструють, наскільки добре бібліотека виконує свою місію.
Добре відомо, що вміст бібліотеки (фонди), діяльність на користь місцевої громади та проведені в ній заходи є одними з основних показників її роботи та чинників успіху. Однак, внутрішня структура, дизайн та інтер'єр приміщення також відіграють важливу роль та демонструють, наскільки добре бібліотека виконує свою місію.
Віртуальна виставка "The 2011 Library Design Showcase" демонструє найкращі приклади нових та нещодавно оновлених бібліотечних будівель та різних архітектурних рішень, що допомагають американським бібліотекам найкраще задовільняти потреби своїх користувачів.
Houston Public Library,Kendall Neighborhood Library and Community Center |
Marquette University Law Library, Milwaukee |
Секція "Краща функціональність" (перейдіть за цим посиланням, щоб передивитися всі приклади в даній секції)
Pikes Peak Library District,High Prairie Library, Peyton, Colorado |
Такі будівельні матеріали та новітні конструкції з зеленими дахами і освітленням за рахунок натуральної сонячної енергії не дадуть змерзнути взимку та вбережуть від спеки літом. А я би з таких бібліотек взагалі рідко коли виходила :)
Houston Public Library,J. S. Bracewell Neighborhood Library |
Anchorage (Alaska) Public Library, Mountain View Branch |
Hennepin County (Minn.) Library, Maple Grove Library |
Boyle County (Ky.) Public Library |
Anchorage (Alaska) Public Library, Mountain View Branch |
І, нарешті, секції "Поза/навколо-бібліотечний простір" та
Hennepin County (Minn.) Library,Maple Grove Library |
Waukesha (Wis.) Public Library |
пятница, 25 марта 2011 г.
П'єр Карден вже взявся за дизайн-проект московської бібліотеки
... до того ж, абсолютно безкоштовно! Непоганий початок... Також сподобалася сама ідея створення бібліотеки кіномистецтва та роль відомих діячів мистецтва у цьому.
В библиотеке Эйзенштейна Пьер Карден побывал 2 года назад и выразил желание безвозмездно осуществить ее оформление. К концу этого года книгохранилище подготовят к капитальному ремонту.
Дизайн-проект библиотеки киноискусства имени Сергея Эйзенштейна сделает Пьер Карден, об этом сообщили в пресс-службе Центрального административного округа Москвы.
Библиотека киноискусства имени С. М. Эйзенштейна – госучреждение, не имеющее аналогов в России, в котором собраны образцы уникального творческого наследия деятелей киноискусства. Её возникновение инициировали видные деятели российского искусства: Виталий Вульф, Марлен Хуциев, Алексей Баталов, Эльдар Рязанов, Владимир Этуш, Вера Васильева и Татьяна Лиознова.
В составе библиотеки создано новое структурное подразделение – Культурный центр «Дом А. А. Тарковского», который возглавляет сестра режиссера Марина Арсеньевна Тарковская. Власти ЦАО г. Москвы также планируют создать библиотеку имени Виталия Яковлевича Вульфа. В ней будет собрано наследие мастера слова.
среда, 23 марта 2011 г.
Черговий перший бук-трейлер
Продовжуючи традицію створення серії перших (мається на увазі пілотних) бук-трейлерів вітчизняними блогерами, викладаю і свою першу спробу.
Перепрошую за вибір іноземної мови, просто хотіла спочатку трохи побавитися з отаким "імпортним" web-based інструментом. Наступного разу оберу щось кириличне...
Перепрошую за вибір іноземної мови, просто хотіла спочатку трохи побавитися з отаким "імпортним" web-based інструментом. Наступного разу оберу щось кириличне...
Она слышала про твиттер, но не знала на кой он ей
Просто свята за святами... Ще й твіттеру 5 років виповнилося. От на честь першого 5-річного ювілею #Twitter запустив вірусне відео з зірками, які розповідають про досвід використання мікроблогінга.
Хоча мені напевно ближче відео "Twitter in Plain Russian" - подивіться, може сподобається...
А чи багато наших бібліотек та бібліотекарів використовують твіттер? І яка їм від цього користь?
Хочете про це поговорити - долучайтеся до дискусії Твіттер для бібліотекарів, яка розпочалася 4 місяці тому, і яку напевно варто продовжувати й зараз.
Хоча мені напевно ближче відео "Twitter in Plain Russian" - подивіться, може сподобається...
А чи багато наших бібліотек та бібліотекарів використовують твіттер? І яка їм від цього користь?
Хочете про це поговорити - долучайтеся до дискусії Твіттер для бібліотекарів, яка розпочалася 4 місяці тому, і яку напевно варто продовжувати й зараз.
вторник, 22 марта 2011 г.
С наступающим, дамы и господа!
По старій гопачній традиції, вітання з Днем працівника культури у стилі ретро :)
воскресенье, 20 марта 2011 г.
Про контент, Мармулєтку та Історичну правду без прикрас
...або враження від Microsoft Minicamp #3.
Вчора провела 4 незабутніх години в офісі київського Майкрософта, який презентував журналістсько-блогерській спільноті елегантний та безпечний Internet Explorer 9 та одночасно запропонував декілька експрес майстер-класів від відомих блогерських асів у форматі міні-кемпу.
Порівняно з MS Blogtober Fest-ом у 2010 р., про який я вже колись із таким захопленням писала, цей захід був більше домашнім та затишним (ну, mini все ж таки :)), але не менш цікавим та захоплюючим.
Тема кемпу була Content is King, але, як з’ясувалося вже під час презентацій, справжньою темою було емоційне залучення аудиторії та пристрасть автора блога як вирішальний фактор успіху ресурса.
Що вам сказати з цього приводу? Я вже давно так не хотіла випити вина з легеньким яблуневим присмаком, як під час презентації, яку робив про свій відео блог сомельє Олексій Дмитрієв :).
Зацікавила мене й Історична правда від Вахтанга Кіпіані, який веде цей проект, балансуючи між правими та лівими Крутами, розкриваючи людям маловідомі фотографії та нариси з життя минулих століть та подаючи історію країни не однобоко, а з різних точок зору.
Але що мене найбільше, як то кажуть, зачепило та порадувало - то це зіркова Мармулєтка з її блогом Ragu.li :). Приємно, як же приємно було бачити, що не лише мене нудить від "блиску" та "вишуканості" нашого бомонду, і що знайшлася така добра душа, яка ще й витрачає на цю тему по 40 хвилин свого часу щодня, не отримуючи за це жодної матеріальної винагороди.
Ну, і я від всієї душі порадувалася за Gagadget, які періодично роблять великі онлайн-конкурси з визначенням переможців жеребкуванням, і яким ніхто чомусь не каже, що ці конкурси неправильні :)
Детальніше з реакціями публіки, іншими презентаціями та основними тезами доповідачів на кемпі можна ознайомитись за хеш-тегом події в твітері #mscampua.
А для тих, кто досі не переконався у принадах та чеснотах нового IE9 у мене залишився лише один аргумент - брейк-данс :)
До речі, вже вкотре переконуюся в містичності компанії Майкрософт. Це ж треба було - як тільки оголосили та відзначили Новий рік з ІЕ9 19 березня - одразу в Києві повалив сніг. Думаєте вони про це не знали наперед? Ще й як знали, до того ж підготувалися - роздали всім учасникам кемпу по симпатичній фірмовій шапочці, яка мене так врятувала, коли я під цим снігом бігла назад до метро :)
Не порушуючи стару добру традицію "деньги текст вечером, стулья фотографии утром", найкращі світлини викладу трохи пізніше. Заходьте ще! ;)
Вчора провела 4 незабутніх години в офісі київського Майкрософта, який презентував журналістсько-блогерській спільноті елегантний та безпечний Internet Explorer 9 та одночасно запропонував декілька експрес майстер-класів від відомих блогерських асів у форматі міні-кемпу.
Порівняно з MS Blogtober Fest-ом у 2010 р., про який я вже колись із таким захопленням писала, цей захід був більше домашнім та затишним (ну, mini все ж таки :)), але не менш цікавим та захоплюючим.
Тема кемпу була Content is King, але, як з’ясувалося вже під час презентацій, справжньою темою було емоційне залучення аудиторії та пристрасть автора блога як вирішальний фактор успіху ресурса.
Що вам сказати з цього приводу? Я вже давно так не хотіла випити вина з легеньким яблуневим присмаком, як під час презентації, яку робив про свій відео блог сомельє Олексій Дмитрієв :).
Зацікавила мене й Історична правда від Вахтанга Кіпіані, який веде цей проект, балансуючи між правими та лівими Крутами, розкриваючи людям маловідомі фотографії та нариси з життя минулих століть та подаючи історію країни не однобоко, а з різних точок зору.
Але що мене найбільше, як то кажуть, зачепило та порадувало - то це зіркова Мармулєтка з її блогом Ragu.li :). Приємно, як же приємно було бачити, що не лише мене нудить від "блиску" та "вишуканості" нашого бомонду, і що знайшлася така добра душа, яка ще й витрачає на цю тему по 40 хвилин свого часу щодня, не отримуючи за це жодної матеріальної винагороди.
Ну, і я від всієї душі порадувалася за Gagadget, які періодично роблять великі онлайн-конкурси з визначенням переможців жеребкуванням, і яким ніхто чомусь не каже, що ці конкурси неправильні :)
Детальніше з реакціями публіки, іншими презентаціями та основними тезами доповідачів на кемпі можна ознайомитись за хеш-тегом події в твітері #mscampua.
А для тих, кто досі не переконався у принадах та чеснотах нового IE9 у мене залишився лише один аргумент - брейк-данс :)
До речі, вже вкотре переконуюся в містичності компанії Майкрософт. Це ж треба було - як тільки оголосили та відзначили Новий рік з ІЕ9 19 березня - одразу в Києві повалив сніг. Думаєте вони про це не знали наперед? Ще й як знали, до того ж підготувалися - роздали всім учасникам кемпу по симпатичній фірмовій шапочці, яка мене так врятувала, коли я під цим снігом бігла назад до метро :)
Не порушуючи стару добру традицію "
четверг, 17 марта 2011 г.
В. Янукович: В Украине должна функционировать полномасштабная электронная библиотека
Якась дивна тенденція спостерігається на гопаку цього тижня: вже другий допис поспіль йде зі словом "должна/должны" :)
В Украине должна функционировать полномасштабная электронная библиотека. Об этом в ходе заседания общественного гуманитарного совета заявил Президент Украины Виктор Янукович, передает корреспондент РБК-Украина.
Президент подчеркнул, что ситуация в культурной и научно-образовательной сферах на сегодняшний день хуже, чем 20 лет назад. Он отметил, что все ветви власти обязаны сделать все для преодоления отчуждения между культурным и научно-образовательными сферами и людьми.
"Давайте создадим ресурс, на котором в открытом доступе будет представлено все самое важное, что создано на нашей земле в течение веков. Давайте дополним его тем, что на протяжении 20 лет продуцировалось научными институтами и театрами, издательствами и студиями звукозаписи.
Давайте откроем людям то, что хранится в запасных фондах музеев, одним словом все то, что было издано и сделано художниками и самостоятельно, и при содействии государства. Давайте начнем движение по созданию культурной матрицы, что позволит познать культурную Украину", - заявил президент.
Он добавил, что поручил ряду ведомств в короткие сроки внести предложения по развитию и созданию инфраструктуры, которая бы обеспечила создание электронной библиотеки.
"Поддержка меценатов, рациональное использование грантов, возможности действующих общественных организаций, максимально эффективное использование имеющихся государственных средств - все это должно обеспечить успешность проекта", - добавил глава государства.
Вместе с тем Президент подчеркнул, что данный проект должен развиваться как общественная инициатива.
В Украине должна функционировать полномасштабная электронная библиотека. Об этом в ходе заседания общественного гуманитарного совета заявил Президент Украины Виктор Янукович, передает корреспондент РБК-Украина.
Президент подчеркнул, что ситуация в культурной и научно-образовательной сферах на сегодняшний день хуже, чем 20 лет назад. Он отметил, что все ветви власти обязаны сделать все для преодоления отчуждения между культурным и научно-образовательными сферами и людьми.
"Давайте создадим ресурс, на котором в открытом доступе будет представлено все самое важное, что создано на нашей земле в течение веков. Давайте дополним его тем, что на протяжении 20 лет продуцировалось научными институтами и театрами, издательствами и студиями звукозаписи.
Давайте откроем людям то, что хранится в запасных фондах музеев, одним словом все то, что было издано и сделано художниками и самостоятельно, и при содействии государства. Давайте начнем движение по созданию культурной матрицы, что позволит познать культурную Украину", - заявил президент.
Он добавил, что поручил ряду ведомств в короткие сроки внести предложения по развитию и созданию инфраструктуры, которая бы обеспечила создание электронной библиотеки.
"Поддержка меценатов, рациональное использование грантов, возможности действующих общественных организаций, максимально эффективное использование имеющихся государственных средств - все это должно обеспечить успешность проекта", - добавил глава государства.
Вместе с тем Президент подчеркнул, что данный проект должен развиваться как общественная инициатива.
понедельник, 14 марта 2011 г.
Эмоциональный интеллект: интеллект и эмоции должны работать вместе
— Неужели ОДНО слово может столько всего значить! — задумчиво сказала Алиса.
— Когда я даю слову много работы, — сказал Шалтай-Болтай, — я всегда плачу ему сверхурочные.
Льюис Кэролл, «Алиса в Зазеркалье»
— Когда я даю слову много работы, — сказал Шалтай-Болтай, — я всегда плачу ему сверхурочные.
Льюис Кэролл, «Алиса в Зазеркалье»
Решила начать неделю вот с такой вот философской темы, которая, тем не менее, становится всё более и более актуальной и для нашей библиотечной и около-библиотечной ниши. Наболело, знаете ли :)
Наши эмоции - это "всего лишь" слово. Но это слово, с которым связан невероятный богатый внутренний мир человека. Когда менеджеры говорят, что эмоциям не место на работе, они отсекают целый мир мотивации, ценностей и смысла, который потом тщетно пытаются отыскать в сотрудниках.
Для того, чтобы таких оплошностей не происходило, появилось определение "эмоциональный интеллект" (ЭИ). У некоторых он врождённый, но его также можно развивать и воспитывать в себе.
Мне довелось (я бы даже сказала, мне посчастливилось) поработать и пообщаться с представителями различных (как восточных, так и западных) культур, и из этого опыта я могу заключить, что люди нашей культуры очень интеллектуальны и весьма эмоциональны. Собственно, и я не исключение :)
Остаётся только одна небольшая проблема: интегрировать (как говорят тренеры - профессионалы) или сбалансировать (как удобнее говорить мне) эти два качества. Ведь сейчас любому работающему человеку за единицу времени нужно сделать всего намного больше, лучше, качественнее, чем ещё каких-то 10-15 лет назад и при этом оставаться физически и эмоционально здоровым. Как это сделать? Философский вопрос, но вместе с тем существует и довольно простой рецепт - управляйте Вашими чувствами, пока чувства не начали управлять Вами.
Для любителей точных наук есть также формула: "Логика ума" + "Логика сердца" = "Логика целого" - это и есть эмоциональный интеллект.
Краткая справка: само понятие ЭИ или EQ (от англ. "Emotional Intelligence") было введено в 1990 г., а в 1995 г. была выпущена книга, которая разошлась пятимиллионным тиражом и популяризировала ЭИ в США. В 2000 г. появились инструменты, к-рые помогают измерять и определять уровень ЭИ. Пока ещё до них не добралась, но было бы очень любопытно измерить его, скажем, сейчас и потом сравнить с аналогичным показателем ближе к окончанию нашей программы :).
Хорошей всем рабочей недели!
пятница, 11 марта 2011 г.
Делает ли Google нас глупее или немного про "экономику внимания"
На основе статьи Владимира Степанова, «Народная газета»
Если ещё каких-то 100 лет назад человек за свою жизнь в среднем прочитывал 50 книг, то сегодня студент за семестр штудирует гораздо больше литературы. Если подсчитать, то в недельной подшивке номеров «НГ» содержится столько же информации, сколько среднестатистический человек XVII века узнавал за всю жизнь.
Когда дома я подхожу к некогда любимому мной книжному шкафу, то плотные ряды томов кажутся мне неприступными, как крепостная стена. Времена, когда я мог неспешно плавать в романах Короткевича или вчитываться в прозу Горецкого, кажутся мне такими же невероятно далекими, как Золотой век для какого-нибудь древнего грека.
Я поймал себя на мысли, что не могу больше читать, как раньше: глазу хочется скакать по страницам, а не читать строка за строкой. Сознание утомляется, если текст, статья, запись в блоге больше нескольких страниц, не разбита на подглавы, если она не перемежается гиперссылками, фото- и видеоматериалами.
Бог с ним, с пресловутым «клиповым мышлением», которое уже набило оскомину. Да, мы скользим по поверхности, но мы видим шире, воспринимаем более тонко. Мы — не читатели текста. Мы — путешественники по гипертексту. Книга — это не шкатулка, набитая информацией, а лабиринт, который каждый проходит по-своему. Интернет изменил наши привычки читать.
Легкость поиска в огромных массивах оцифрованной информации, которую подарила нам Сеть, порой парадоксальным образом только усугубляет ситуацию. Я ловлю себя на — уж не знаю, как лучше это назвать — информационном обжорстве, или пьянстве. Когда ты читаешь текст в интернете, находишь в нем интересную ссылку, идешь по ней дальше, по ходу уточняешь непонятный термин в википедии, зачитываешься статьей в этой сетевой энциклопедии, ищешь похожие работы автора в поисковике... В итоге у тебя раскрыто 15—20 вкладок браузера, ты, придя в себя, обнаруживаешь, что начинал с «Героя нашего времени», а закончил Фуко, сознание перегружено и требует немедленной релаксации...
Неограниченное развитие способностей компьютеров, которые все быстрее обрабатывают информацию, вступает в противоречие с нашими психическими возможностями. Знаменитый философ Михаил Эпштейн назвал это «травмой сознания». Как пишет The Daily Express, обилие обрывочной информации утомляет человека. «Современная цивилизация Запада устает от давления огромного потока информации, который постоянно ускоряется и обрастает деталями», констатирует газета.
Как быть? Смириться, что наша участь — жить в информационной среде, и адаптироваться к ней. Подписываться только на важные рассылки новостей и читать книги с карандашом в руке, прорабатывая материал. Пользоваться хитрыми сервисами вроде tldr.it, которые за секунду автоматически выдают вам конспект большой статьи. Активно искать данные, а не пассивно поглощать их с экрана компьютера или телевидения. Словом, вырабатывать культуру потребления информации. Учиться читать по-новому. Сделать компьютеры и Сеть своими союзниками.
Если ещё каких-то 100 лет назад человек за свою жизнь в среднем прочитывал 50 книг, то сегодня студент за семестр штудирует гораздо больше литературы. Если подсчитать, то в недельной подшивке номеров «НГ» содержится столько же информации, сколько среднестатистический человек XVII века узнавал за всю жизнь.
Когда дома я подхожу к некогда любимому мной книжному шкафу, то плотные ряды томов кажутся мне неприступными, как крепостная стена. Времена, когда я мог неспешно плавать в романах Короткевича или вчитываться в прозу Горецкого, кажутся мне такими же невероятно далекими, как Золотой век для какого-нибудь древнего грека.
Я тоже часто ностальгирую по тем славным далёким временам, когда я могла по полдня зависать с томиком Фолкнера или Ремарка в стареньком шезлонге на даче своей бабушки :)
Я поймал себя на мысли, что не могу больше читать, как раньше: глазу хочется скакать по страницам, а не читать строка за строкой. Сознание утомляется, если текст, статья, запись в блоге больше нескольких страниц, не разбита на подглавы, если она не перемежается гиперссылками, фото- и видеоматериалами.
Идеалом кажется лента друзей в микроблоге twitter, где льется поток сообщений по 140 символов каждое (не длиннее SMS), фото, видео... «Когда-то я был будто ныряльщик в море слов. Сейчас я скольжу по поверхности, как лыжник по склону», — признается писатель Никлас Карр в своей знаменитой статье “Делает ли Google нас глупее?”, подчеркивая, что у него проблемы с концентрацией на больших текстах.
Бог с ним, с пресловутым «клиповым мышлением», которое уже набило оскомину. Да, мы скользим по поверхности, но мы видим шире, воспринимаем более тонко. Мы — не читатели текста. Мы — путешественники по гипертексту. Книга — это не шкатулка, набитая информацией, а лабиринт, который каждый проходит по-своему. Интернет изменил наши привычки читать.
Легкость поиска в огромных массивах оцифрованной информации, которую подарила нам Сеть, порой парадоксальным образом только усугубляет ситуацию. Я ловлю себя на — уж не знаю, как лучше это назвать — информационном обжорстве, или пьянстве. Когда ты читаешь текст в интернете, находишь в нем интересную ссылку, идешь по ней дальше, по ходу уточняешь непонятный термин в википедии, зачитываешься статьей в этой сетевой энциклопедии, ищешь похожие работы автора в поисковике... В итоге у тебя раскрыто 15—20 вкладок браузера, ты, придя в себя, обнаруживаешь, что начинал с «Героя нашего времени», а закончил Фуко, сознание перегружено и требует немедленной релаксации...
А у вас такое случается? Вы путаетесь в информационном лабиринте? (Опять 5 копеек от меня - ещё как случается! :))
Неограниченное развитие способностей компьютеров, которые все быстрее обрабатывают информацию, вступает в противоречие с нашими психическими возможностями. Знаменитый философ Михаил Эпштейн назвал это «травмой сознания». Как пишет The Daily Express, обилие обрывочной информации утомляет человека. «Современная цивилизация Запада устает от давления огромного потока информации, который постоянно ускоряется и обрастает деталями», констатирует газета.
Современная культура напоминает супермаркет. Культура, как огромный магазин информации, борется за наш «ментальный капитал», изощренно навязывая свою продукцию, требуя взамен не деньги, а наше внимание (в Европе уже в ходу термин attention economy — «экономика внимания»).
Как быть? Смириться, что наша участь — жить в информационной среде, и адаптироваться к ней. Подписываться только на важные рассылки новостей и читать книги с карандашом в руке, прорабатывая материал. Пользоваться хитрыми сервисами вроде tldr.it, которые за секунду автоматически выдают вам конспект большой статьи. Активно искать данные, а не пассивно поглощать их с экрана компьютера или телевидения. Словом, вырабатывать культуру потребления информации. Учиться читать по-новому. Сделать компьютеры и Сеть своими союзниками.
Подсмотрела тут
пятница, 4 марта 2011 г.
March 8 - International Women's Day
Честно говоря, достаточно долго искала достойное видео, чтобы поздравить прекрасную половину человечества с наступающим праздником. Пришлось пересмотреть кучу всякого ю-тьюбовского ширпотреба ... Но... как говорится, кто ищет, то всегда найдёт :)
С праздником, дорогие леди! И пусть он продлится для вас значительно дольше, чем один день.
С праздником, дорогие леди! И пусть он продлится для вас значительно дольше, чем один день.
"140 символов самовыражения" - выпущена первая русскоязычная практическая книга про «Твиттер»
И снова первая в своём роде ласточка весной этого года :):
В России вышла первая практическая книга «В социальных сетях. Twitter— «140 символов самовыражения», основанная на бизнес-кейсах российских компаний. Каждое предложение в книге не превышает 140 знаков — стандартный размер одного сообщения микроблога.
Издание представляет собой практическое руководство, которое поможет неспециалистам в интернет-технологиях разобраться во всех возможностях микроблогинга и использовать их с удовольствием и пользой для себя лично и/или своего бизнеса.
Ответы на эти и многие другие вопросы дают авторы книги Елена Сорокина, Юлия Федотченко и Ксения Чабаненко. Для них жизнь в социальных сетях является работой, с их помощью они решают профессиональные задачи. У каждой из них есть аккаунты с сотнями и тысячами последователей не только в «Твиттере», но также в Facebook, LiveJournal, «Вконтакте», «Одноклассниках», «АльтерГео» и пр.
Источник
четверг, 3 марта 2011 г.
Користувачів соціальних мереж вже розклали на підтипи
Американський соціолог, футурист та діджитал-аналітик Брайан Соліс пропонує графічну модель біхейвіористських типів користувачів соціальних мереж.
Вирішувачі проблем - одним з найпоширеніших джерел розмов і оновлень в соціальних медіа є запитання; вирішувачі – це люди, які шукають корисну інформацію і діляться нею чи описують свій досвід. Вирішувачі прагнуть зробити світ кращим, але не готові витрачати на це стільки часу і зусиль, скільки доброзичливці.
Коментатори - джерела думок, спостережень, досвіду, а іноді нефільтрованої реакції на інформацію в інтернеті. Вони з меншою імовірністю робитимуть оригінальний контент, проте постійно прагнуть ділититися своєю думкою щодо контенту всередині соціальної мережі і подій поза нею.
Дослідники – вивчення впливу користувачів із рівним статусом одне на одного добре зарекомендувало себе в соціальних мережах, і дослідники покладаються на отримані в інтернеті результати для того, щоби приймати кваліфіковані рішення. Вони є джерелом опитувань і дискусійних постів, мета яких – дістати глибоке розуміння думок френдів.
Співрозмовники - беруть участь у розмовах, активно дописуючи у різні треди запитання в контексті дискусії та відповідаючи на поставлені іншими користувачами запитання. Співрозмовники є тим паливом, яке не дає заглухнути дискусіям у соціальних мережах.
Куратори – підвид користувачів, які шукають і діляться лише тією інформацією, що проходить через фільтр «цікавить мене та водночас сподобається моїм френдам». «Олюднений» різновид мовників.
Виробники – «еліта онлайну», користувачі-генератори відносно великої кількості оригінального контенту у різних мережах.
У центрі Активні доброзичливці – той, хто демонструє безкорисливу добру поведінку в мережі та поза межами її. Вона приносить їм визнання і породжує взаємність. Це «серце соціальної мережі», людина, яка має мету, місію і наміри виростити спільноту на принципах довіри, спільного бачення і співпраці.
Вирішувачі проблем - одним з найпоширеніших джерел розмов і оновлень в соціальних медіа є запитання; вирішувачі – це люди, які шукають корисну інформацію і діляться нею чи описують свій досвід. Вирішувачі прагнуть зробити світ кращим, але не готові витрачати на це стільки часу і зусиль, скільки доброзичливці.
Коментатори - джерела думок, спостережень, досвіду, а іноді нефільтрованої реакції на інформацію в інтернеті. Вони з меншою імовірністю робитимуть оригінальний контент, проте постійно прагнуть ділититися своєю думкою щодо контенту всередині соціальної мережі і подій поза нею.
Дослідники – вивчення впливу користувачів із рівним статусом одне на одного добре зарекомендувало себе в соціальних мережах, і дослідники покладаються на отримані в інтернеті результати для того, щоби приймати кваліфіковані рішення. Вони є джерелом опитувань і дискусійних постів, мета яких – дістати глибоке розуміння думок френдів.
Співрозмовники - беруть участь у розмовах, активно дописуючи у різні треди запитання в контексті дискусії та відповідаючи на поставлені іншими користувачами запитання. Співрозмовники є тим паливом, яке не дає заглухнути дискусіям у соціальних мережах.
Куратори – підвид користувачів, які шукають і діляться лише тією інформацією, що проходить через фільтр «цікавить мене та водночас сподобається моїм френдам». «Олюднений» різновид мовників.
Виробники – «еліта онлайну», користувачі-генератори відносно великої кількості оригінального контенту у різних мережах.
До інших типів відносяться мовники, маркетологи, веб-зірки, селф-промоутери, егокастери (моє найулюбленіше слово з усієї статті :)), спостерігачі, кар'єристи, ЗБІ ("занадто багато інформації"), і такі старшні люди, як спамери, лічери та скаржники (ну, без них ніяк :))
Більше - див. джерело.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)