Обо всём по-немножку (послеотпускное)

Вернулась из очередного небольшого отпуска, который в этом году у меня проходит в отличие от прошлого такими небольшими краткими "рывками" :). Совсем одичала за эту неделю, проведённую в детском лесном (я бы даже сказала полевом) лагере с базовыми удобствами (отчётливо вспомнила своё советское детство), но оч насыщенной содержательной развивающе-игровой программой. Вчера перед глазами были ещё одни сосны в перемешку с бегающими детьми, но сегодня уже снова привыкла к цивилизации и компьютеризации - да, всё-таки привычка - великая штука...

Как рассказал мой любимый, но пока ещё к сожалению такой непонятный для многих в Украине твиттер, за это время произошло много всего интересного. Отдельные развёрнутые посты писать не планирую, поэтому оч кратко лишь про самое интересное:

Во-первых,обнаружила три новых (для меня), весьма интересных и продвинутых библиотечных блога. Оч рекомендую:

1) Библиомаркетинг - рассказывает, например, что такое адвергейминг, программы лояльности библиотеки и ещё много чего интересного.

2) Интеллектуальный кофе - необычный по своей задумке блог, к-рый возник как продолжение совместного медийного проекта «Интеллектуальный кофе», проводимого радиостанцией «Эхо Москвы» в Ижевске (105.3 FM) и Национальной библиотекой Удмуртской Республики. Даёт почувствовать аромат настоящей литературы и не только.

3) Мысли вслух (записки из библиотеки) - необычно про книги и дизайн библиотек

Во-вторых, встречайте футуристический проект нового здания публичной библиотеки в Стокгольме, к-рый разработала индонезийская архитектурная студия Budi Pradono Architects. Внутри будут функционировать просторные читальные залы, студии, аудитории и ресторан, откуда откроются панорамные виды на старинный город (э-эх, нам о таком только мечтать!).

Подозреваю, как здорово будет в этой новой библиотеке внутри. А снаружи... на вкус и цвет товарища нет. Футуристично - это ещё мягко сказано. Как писали в отзывах, получилось "Что-то среднее между табуретом и кофейным столиком" :)

Ну, и в-третьих: нашла своего фаворита среди участников конкурса твиттер-рецензий на прочитанные книги от Аймобилко (разыгрываются ридеры - Айчиталки) :). Кстати, довольно таки симпатичный, не напрягающий и продвинутый по своему формату сетевой конкурс.

DeadYozhzh Evgenya

by Bibliogopak

Все мальчишки - дураки, а девчонки - умницы! - Тодд Харрис Голдман. Руководство: как воспитать из мальчика человека. #ай @imobilco_ru

Будет вдохновение в пределах 140 символов и до 31 августа- присоединяйтесь! Наталья, VolNa, KoLibri и некоторые мои другие онлайн-друзья, неравнодушные к книгам и библиотекам, уже борются за победу. География неограничена - "Победители из регионов или других стран получат «Айчиталку» по почте."

Teen Book Video Awards - австралійський досвід

Чим більше знайомлюся із креативними підходами до PR та онлайнової маркетингової діяльності деяких видавництв ближнього та дальнього зарубіжжя (хоча й Грані-Т останнім часом теж тішить), тим більше вона мені подобається. А особливо - оригінальні конкурси, розголос про які вдало йде через всі популярні соціальні мережі та до яких щоразу залучається все більше й більше молоді.

Так і цього разу - одне з найбільших видавництв у світі Random House Australia розпочало у травні 2011 р. конкурс Teen Book Video Awards, результати якого буде оголошено після 30 вересня і на які я чекатиму з нетерпінням. До участі запрошуються всі підлітки, які люблять читати книги і цікавляться створенням відео-роликів. Конкурсантам запропоновано створити 90-секундні бук-трейлери до однієї з 16 книг (очевидно, того ж видавництва :)) на вибір, переможцям пропонуються непогані призи і набір книг для своєї школи. Неважко здогадатися, що згодом видавництво буде використовувати найкращі бук-трейлери, створені підлітками, для мережевої реклами своїх книг. Ну і, звичайно, перед тим, як створити бук-трейлер, учасники будуть змушені прочитати декілька з книг із запропонованого видавництвом списку.

Трейлер конкурсу:



Думаю, вже дуже скоро подібні мережеві "книжкові" відео-конкурси з'являться і у нас, і бібліотечна спільнота не залишиться від цього процесу осторонь. Тим більше, що вона вже сама потрохи буктрейлери робить :). В майбутньому (зараз у мене трохи інші плани на найближчий рік) я би сама була не проти подібний конкурс організувати або, ще краще, співорганізувати. А поки що пропоную всім небайдужим до промоції книг, читання й інформаційних технологій серед молоді звернути уваги на таку форму роботи і подумати про пошук партнерів для її проведення. 

Bus4life - перша дорожня книгарня, яку не зрозуміли українські прикордонники

Вже традиційно, все нове та незвичне (хоча б за форматом та зовнішнім виглядом) проходить в Україні та в Україну зі скрипом. Так і цього разу - якби не втручання фінського міністерства закордонних справ, перша дорожня книгарня або по-простому книжковий магазин на колесах так би і не доїхав до мешканців Закарпаття, які виявили "дуже жвавий інтерес і справжню спрагу до читання".

Але в результаті все було добре, прецедент вже є, що навіть наводить на думку про можливість повторних спроб за участю книговидавництв (у співпраці з бібліотеками??) у майбутньому.

Понад два тижні українськими містами і селами подорожував автобус «Bus4life» фінської християнської місії «Оperation Мobilization», обладнаний під книжковий магазин.

Завданням книжкового магазину на колесах було проїхати по  віддаленних населенних пунктах Чернівецької та Закарпатської областей, щоби привезти християнську книгу туди, де Церкви не мають власних книжкових крамниць. Цей проект був спільно реалізований місією «Оperation Мobilization» та Асоціацією християнських книговидавців України. Книги для мобільного магазину надали 12 християнських видавництв України, які входять до складу Асоціації.

 

Неприємний інцидент стався на українсько-румунському кордоні, коли автобус протягом 4 діб не впускали в Україну.

 

«Українські прикордонники не зрозуміли, чому великий автобус обладнаний всередині нестандартно. І не вантажний, і не пасажирський, має лише 5 пасажирських місць. І замість того, щоби ретельніше перевірити документи, направили запит в українське міністерство інфраструктури, а останнє вирішило просто заборонити в’їзд автобуса в Україну. На кордоні нам сказали: розбирайтесь з міністерством самі. Проте на наші листи, дзвінки, документи, факси просто ніхто не реагував», - розказують українські організатори візиту. Такий казус, кажуть, з «Bus4life» трапився вперше. В Європі є багато подібних автобусів, які спеціально виготовляються саме як дорожні книгарні.  І ніде в Євросоюзі, а також в Молдові, де нещодавна побував «Bus4life», подібні питання не виникали. А Україна знову «відзначилась».

 

Вирішити ситуацію вдалося тільки після втручання фінського міністерства закордонних справ, тільки тоді українці відреагували на ситуацію і дали дозвіл на в`їзд «Bus4life» на територію країни.

 

Попри кількаденну затримку, сама подорож на колесах сподобалась всім: і організаторам, і приймаючим церквам, і представникам фінської місії  «Оperation Мobilization». Як розповіла виконавчий директор АХВУ Олена Цертій, координатор програми, поїздка себе виправдала.

 

«Ми побачили дуже жвавий інтерес і справжню спрагу до читання серед мешканців Закарпаття. Автобус кожного дня переїжджав у новий населений пункт, згідно розкладу, зупинявся біля церкви або в центрі міста, куди приходили люди і могли придбати  цікаву для них літературу.

 

... Але найбільше нас тішить те, що в містах і селах зберігається любов до книги, люди активно цікавляться, ставлять важливі, а інколи дуже серйозні питання про авторів, зміст книг, вони знают асортимент видавництв і чекають на нові видання», - розповідає пані Олена.

 

В цілому організатори позитивно оцінюють перший досвід такої мандрівки. Українські видавці вже планують другий тур «Bus4life», який відбудеться у листопаді 2011 року.

Джерело 

Теперь у библиотеки есть своё неповторимое лицо

Пригадую, як недавно обурювалася деякими жахливими бібліотечними вивісками у Києві "а-ля старий радянський запилений гастроном", які роки з три тому надовго відлякали мене від спроб зайти зі своєю дитиною до найближчої дитячої бібліотеки у своєму районі.

Сьогодні випадково (ну, майже:)) натрапила у мережі на щось, схоже на бібліотечну вивіску для дитячої бібліотеки моєї мрії. За законом Мерфі, ця креативна бібліотека знаходиться дуже далеко від мого дому, але сам факт її існування дає привід для оптимізму. І звичайно невипадково саме ця бібліотека стала переможцем одного з конкурсу малих грантів програми "Бібліоміст".

Нижче - як все було...

Теперь вход в библиотеку-филиал №10 им. А.И.Куприна виден издалека. И всё это благодаря добровольцам - талантливым ребятам Славе Полякову  и Коле Козаченко, которые откликнулись на просьбу заведующей библиотекой Лебедь И.Д. и украсили стены прекрасными рисунками-граффити и надписями «Читаешь? Круто!» и «Я люблю читать».

Официальное разрешение в ЖЭО было получено, и закипела работа. Целый день, пока расписывались стены, вокруг художников толпилась восторженная детвора, а жители микрорайона  и читатели библиотеки улыбались, глядя на рисунки, и восхищались преобразившимся входом. Всё это было задумано библиотекарями в рамках реализации проекта «Дарить радость творчества, общения, понимания», стартовавшего 1 июня этого года и комплексной программы «Красота спасёт мир» - приоритетного направления деятельности библиотеки.

Теперь у библиотеки есть своё неповторимое лицо, которое запомнит каждый, кто пройдёт мимо. И, возможно, захочет заглянуть внутрь, подумав: «А ведь читать – это действительно круто, и раньше я так любил читать! А не записаться ли мне в библиотеку?»