Говорят, что академик Колмогоров (1903–1987) очень гордился
выведенной им формулой, описывающей женскую логику:
«Если из А следует В, и В приятно, то А — истинно»
Хороший праздник. Всеобщий, но не государственный. До военных парадов еще, слава те господи, не додумались. Хотя... байкеры по центру Одессы таки уже ездили :)
Версий о происхождении этого дня множество, но одну обойти никак не смогу. Потому что некогда на Руси 1 апреля полагалось вводить в заблуждение домового, как раз в этот день памяти мучеников Хрисанфа и Дарии страдавшего весенним обострением. Поэтому надо было сообщать домочадцам заведомо ложные сведения.
Были в этот день и другие обычаи. Открывать новые журналы, например. В 1908 году в Санкт-Петербурге вышел первый номер прославленного «Сатирикона» – когда же еще было запускать журнал смеха и иронии, как не 1 апреля?
А вот 1 апреля 1923 года появился на свет «Огонек» советского извода, так там редактором был Михаил Кольцов. Один из его преемников – Алексей Сурков, человек еще более советский, вздыхал над макетом очередного номера: «Ох, какая гадость... вот вранье безбожное... что за гнусность...» И подписывал – уже не впервой :)
Кстати, в некоторых не очень далеких от нас странах 1 апреля не шутят. Например, в Иране это важнейший и серьезнейший государственный праздник. 1 апреля 1979 года аятолла Хомейни по итогам всенародного референдума провозгласил Исламскую Республику Иран. Этому предшествовали исламские суды над сторонниками свергнутого шаха, отправившие на казнь сотни людей.
А мне было интересно узнать из википедии сегодня, что первое упоминание о 1 апреля как об April Fools' Day было зафиксировано в 1392 г. (Chaucer, Canterbury Tales).
Лауреатом премии имени Астрид Линдгрен, которую вручают за литературу для детей, в 2011 году стал австралийский писатель и художник Шон Тан. Об этом сообщается на сайте премии.
Жюри отметило умение лауреата соединять в своих произведениях текст и изображения, которое открывает новые пути развития иллюстрированных детских книг. "В работах Шона Тана выдающееся мастерство рассказчика сочетается с глубоким гуманизмом, - заявили члены жюри. - Каждая его книга - эксперимент и на словесном, и на визуальном уровне".
Австралийский писатель родился в 1974 году. Среди его главных книг - Кролики (Rabbits, 1998), Ничья вещь (The Lost Thing, 1999; переведена на русский), Красное дерево (The Red Tree, 2001), Прибытие (Arrival, 2006), Истории внешней Окраины (Tales from Outer Suburbia, 2008). В 2010 году Тан принял участие в работе над 15-минутным мультфильмом по Ничьей вещи и получил за это Оскар. Также он лауреат многих наград, которые вручают авторам книг для детей.
Заинтересованная такой новостью из раздела "Шоу-биз и культура" одного из противоречивых, но тем не менее самых вменяемых популярных журналов в Украине (кстати, кто-то знает, какое отношение имеет "шоу-биз" к культуре??), решила немного "углубить и расширить" тему. И не пожалела об этом :):
Оказалось, что Шон настолько неравнодушен к библиотекам, что в 2002-2003 годах посвятил свой наибольший художественный проект фресковой росписи стены детской секции одной из австралийских городских библиотек (Perth inner-city suburb of Subiaco).
В то время в здании как раз завершался ремонт, и на завершающем этапе Шопа пригласили для креативной росписи одной из голых на тот момент стен. Стена занимала площадь 24 м2 и была расположена над книжными полками.
В результате проект получил название The Tea Party (чайная вечеринка), что сразу же ассоциируется с Льюисом Кэроллом и одновременно даёт "расширенное" видение того странного мира, который был описан в иллюстрированной книге писателя The Lost Thing.
Так так многие из деталей финальной работы сложно было разглядеть при взгляде на стену снизу, для посетителей библиотеки - ценителей живописи некоторое время предлагали бинокль. Но эта услуга прекратила своё существование, как только этот нехитрый чудо-инструмент был разбит чрезмерно увлекающимися современной фресковой живописью детьми :).
Щорічний огляд від журналу Американської бібліотечної асоціації "american.libraries". Переклад вільний.
Березень/квітень 2011 р.
Добре відомо, що вміст бібліотеки (фонди), діяльність на користь місцевої громади та проведені в ній заходи є одними з основних показників її роботи та чинників успіху. Однак, внутрішня структура, дизайн та інтер'єр приміщення також відіграють важливу роль та демонструють, наскільки добре бібліотека виконує свою місію.
Houston Public Library,
Kendall Neighborhood Library and Community Center
Віртуальна виставка "The 2011 Library Design Showcase" демонструє найкращі приклади нових та нещодавно оновлених бібліотечних будівель та різних архітектурних рішень, що допомагають американським бібліотекам найкраще задовільняти потреби своїх користувачів.
Marquette University Law Library, Milwaukee
Секція "Краща функціональність" (перейдіть за цим посиланням, щоб передивитися всі приклади в даній секції)
Такі будівельні матеріали та новітні конструкції з зеленими дахами і освітленням за рахунок натуральної сонячної енергії не дадуть змерзнути взимку та вбережуть від спеки літом. А я би з таких бібліотек взагалі рідко коли виходила :)
Houston Public Library,
J. S. Bracewell Neighborhood Library
Anchorage (Alaska) Public Library, Mountain View Branch
Community Living Rooms (не була впевна, як це найкраще перекласти, щоб бібліотечні авторитети потім не казали, що ми пропагуємо сервіси залучення бездомних до бібліотеки :))
... до того ж, абсолютно безкоштовно! Непоганий початок... Також сподобалася сама ідея створення бібліотеки кіномистецтва та роль відомих діячів мистецтва у цьому.
Дизайн-проект библиотеки киноискусства имени Сергея Эйзенштейна сделает Пьер Карден, об этом сообщили в пресс-службе Центрального административного округа Москвы.
В библиотеке Эйзенштейна Пьер Карден побывал 2 года назад и выразил желание безвозмездно осуществить ее оформление. К концу этого года книгохранилище подготовят к капитальному ремонту.
Библиотека киноискусства имени С. М. Эйзенштейна – госучреждение, не имеющее аналогов в России, в котором собраны образцы уникального творческого наследия деятелей киноискусства. Её возникновение инициировали видные деятели российского искусства: Виталий Вульф, Марлен Хуциев, Алексей Баталов, Эльдар Рязанов, Владимир Этуш, Вера Васильева и Татьяна Лиознова.
В составе библиотеки создано новое структурное подразделение – Культурный центр «Дом А. А. Тарковского», который возглавляет сестра режиссера Марина Арсеньевна Тарковская. Власти ЦАО г. Москвы также планируют создать библиотеку имени Виталия Яковлевича Вульфа. В ней будет собрано наследие мастера слова.
Продовжуючи традицію створення серії перших (мається на увазі пілотних) бук-трейлерів вітчизняними блогерами, викладаю і свою першу спробу.
Перепрошую за вибір іноземної мови, просто хотіла спочатку трохи побавитися з отаким "імпортним" web-based інструментом. Наступного разу оберу щось кириличне...
Просто свята за святами... Ще й твіттеру 5 років виповнилося. От на честь першого 5-річного ювілею #Twitter запустив вірусне відео з зірками, які розповідають про досвід використання мікроблогінга.
Хоча мені напевно ближче відео "Twitter in Plain Russian" - подивіться, може сподобається...
А чи багато наших бібліотек та бібліотекарів використовують твіттер? І яка їм від цього користь?
Хочете про це поговорити - долучайтеся до дискусії Твіттер для бібліотекарів, яка розпочалася 4 місяці тому, і яку напевно варто продовжувати й зараз.
Вчора провела 4 незабутніх години в офісі київського Майкрософта, який презентував журналістсько-блогерській спільноті елегантний та безпечний Internet Explorer 9 та одночасно запропонував декілька експрес майстер-класів від відомих блогерських асів у форматі міні-кемпу.
Порівняно з MS Blogtober Fest-ом у 2010 р., про який я вже колись із таким захопленням писала, цей захід був більше домашнім та затишним (ну, mini все ж таки :)), але не менш цікавим та захоплюючим.
Тема кемпу була Content is King, але, як з’ясувалося вже під час презентацій, справжньою темою було емоційне залучення аудиторії та пристрасть автора блога як вирішальний фактор успіху ресурса.
Що вам сказати з цього приводу? Я вже давно так не хотіла випити вина з легеньким яблуневим присмаком, як під час презентації, яку робив про свій відео блог сомельє Олексій Дмитрієв :).
Зацікавила мене й Історична правда від Вахтанга Кіпіані, який веде цей проект, балансуючи між правими та лівими Крутами, розкриваючи людям маловідомі фотографії та нариси з життя минулих століть та подаючи історію країни не однобоко, а з різних точок зору.
Але що мене найбільше, як то кажуть, зачепило та порадувало - то це зіркова Мармулєтка з її блогом Ragu.li :). Приємно, як же приємно було бачити, що не лише мене нудить від "блиску" та "вишуканості" нашого бомонду, і що знайшлася така добра душа, яка ще й витрачає на цю тему по 40 хвилин свого часу щодня, не отримуючи за це жодної матеріальної винагороди.
Ну, і я від всієї душі порадувалася за Gagadget, які періодично роблять великі онлайн-конкурси з визначенням переможців жеребкуванням, і яким ніхто чомусь не каже, що ці конкурси неправильні :)
Детальніше з реакціями публіки, іншими презентаціями та основними тезами доповідачів на кемпі можна ознайомитись за хеш-тегом події в твітері #mscampua.
А для тих, кто досі не переконався у принадах та чеснотах нового IE9 у мене залишився лише один аргумент - брейк-данс :)
До речі, вже вкотре переконуюся в містичності компанії Майкрософт. Це ж треба було - як тільки оголосили та відзначили Новий рік з ІЕ9 19 березня - одразу в Києві повалив сніг. Думаєте вони про це не знали наперед? Ще й як знали, до того ж підготувалися - роздали всім учасникам кемпу по симпатичній фірмовій шапочці, яка мене так врятувала, коли я під цим снігом бігла назад до метро :)
Не порушуючи стару добру традицію "деньги текст вечером, стулья фотографии утром", найкращі світлини викладу трохи пізніше. Заходьте ще! ;)
