Мальована бібліотечна реклама - ефектно й ефективно

Сьогодні в твіттері всі діляться цими душевними бібліотечними картинками з Сан-Франциско. Не втрималася і я :)

Власне, самі малюнки, які Публічна бібліотека м. Сан-Франциско використовує в рекламних цілях, лежать тут.

Тому просто додам, що мені сподобалася сама ідея (схоже на комікси, але більше для дорослих), виконання (ілюстратор) і деякі з пояснень до малюнків, які додаю нижче. Переклад приблизний:


- 90% книг, які ми тут маємо, немає в Інтернеті.


- Якщо щось існує, у нас воно є. Якщо в нас його немає - ми його знайдемо.


- Люди приходять сюди, щоб піти з вулиці... та щоб трохи посидіти одне біля одного кожного дня.


- Бібліотека - це не просто інформаційний центр. Це місце завжди було притулком для будь-кого, незалежно від соціального статусу. Це місце для інтелектуалів та псевдо-інтелектуалів, для самотніх людей.


- "7 млн людей проходять через нас щороку" (охоронець).


- Ця бібліотека відзеркалює населення, що живе у Сан-Франциско.

А вы тоже едите свои любимые книги?

... или апрельский привет из Алабамы.

Больше никаких первоапрельских шуточек! Люди на полном серьёзе поедали книги всех видов, тем самым отмечая традиционную апрельскую пятницу - День съедобной книги. Действо происходило, есс-но, в библиотеке :) -  Amelia Gayle Gorgas Library, University of Alabama.

Гвоздём программы этого года стал здоровенный торт, созданный в виде книжной полки, на котором просматривались также кожанные обложки и книжные отвороты. Создателями такого книжно-кулинарного шедевра выступила национальная сладкая фабрика Mary's Cakes and Pastries. Фото торта на сайте так сразу как-то не нашла  :)

Фестиваль съедобной книги - это культурно-развлекательное мероприятие, которое проводится в различных частях мира. Согласно официальному веб-сайту фестиваля http://www.books2eat.com/, его проводят начиная с 2000 года в разных странах, при этом участники всегда создают и демонстрируют съедобные книги и проводят различные небольшие мероприятия для любителей книг.  Работы участников, к-рые демонстируются на фестивале, затем фотографируются и размещаются на books2eat.com, а затем, есс-но, дружно съедаются :)

Отсюда

Про Tea Party, библиотечный дизайн и выдающихся австралийцев

Лауреатом премии имени Астрид Линдгрен, которую вручают за литературу для детей, в 2011 году стал австралийский писатель и художник Шон Тан. Об этом сообщается на сайте премии.


Жюри отметило умение лауреата соединять в своих произведениях текст и изображения, которое открывает новые пути развития иллюстрированных детских книг. "В работах Шона Тана выдающееся мастерство рассказчика сочетается с глубоким гуманизмом, - заявили члены жюри. - Каждая его книга - эксперимент и на словесном, и на визуальном уровне".

Австралийский писатель родился в 1974 году. Среди его главных книг - Кролики (Rabbits, 1998), Ничья вещь (The Lost Thing, 1999; переведена на русский), Красное дерево (The Red Tree, 2001), Прибытие (Arrival, 2006), Истории внешней Окраины (Tales from Outer Suburbia, 2008). В 2010 году Тан принял участие в работе над 15-минутным мультфильмом по Ничьей вещи и получил за это Оскар. Также он лауреат многих наград, которые вручают авторам книг для детей.


Заинтересованная такой новостью из раздела "Шоу-биз и культура" одного из противоречивых, но тем не менее самых вменяемых популярных журналов в Украине  (кстати, кто-то знает, какое отношение имеет "шоу-биз" к культуре??), решила немного "углубить и расширить" тему. И не пожалела об этом :):


Оказалось, что Шон настолько неравнодушен к библиотекам, что в 2002-2003 годах посвятил свой наибольший художественный проект фресковой росписи стены детской секции одной из австралийских городских библиотек (Perth inner-city suburb of Subiaco).

В то время в здании как раз завершался ремонт, и на завершающем этапе Шопа пригласили для креативной росписи одной из голых на тот момент стен. Стена занимала площадь 24 м2 и была расположена над книжными полками.


В результате проект получил название The Tea Party (чайная вечеринка), что сразу же ассоциируется с Льюисом Кэроллом и одновременно даёт "расширенное" видение того странного мира, который был описан в иллюстрированной книге писателя  The Lost Thing.


Так так многие из деталей финальной работы сложно было разглядеть при взгляде на стену снизу, для посетителей библиотеки - ценителей живописи некоторое время предлагали бинокль. Но эта услуга прекратила своё существование, как только этот нехитрый чудо-инструмент был разбит чрезмерно увлекающимися современной фресковой живописью детьми :).

Library Design Showcase 2011

Щорічний огляд від журналу Американської бібліотечної асоціації "american.libraries".
Переклад вільний.

Березень/квітень 2011 р.
Добре відомо, що вміст бібліотеки (фонди), діяльність на користь місцевої громади та проведені в ній заходи є одними з основних показників її роботи та чинників успіху. Однак, внутрішня структура, дизайн та інтер'єр приміщення також відіграють важливу роль та демонструють, наскільки добре бібліотека виконує свою місію. 



Houston Public Library,

Kendall Neighborhood Library and Community Center

Віртуальна виставка "The 2011 Library Design Showcase" демонструє найкращі приклади нових та нещодавно оновлених бібліотечних будівель та різних архітектурних рішень, що допомагають американським бібліотекам найкраще задовільняти потреби своїх користувачів.

 

Marquette University Law Library, Milwaukee



Секція "Краща функціональність" (перейдіть за цим посиланням, щоб передивитися всі приклади в даній секції)







Pikes Peak Library District,

High Prairie Library, Peyton, Colorado

Секції "Найкращий вибір будівельних матеріалів" та "Зелені будівельні матеріали" 

Такі будівельні матеріали та новітні конструкції з зеленими дахами і освітленням за рахунок натуральної сонячної енергії не дадуть змерзнути взимку та вбережуть від спеки літом. А я би з таких бібліотек взагалі рідко коли виходила :)

Houston Public Library,

J. S. Bracewell Neighborhood Library



Anchorage (Alaska) Public Library, Mountain View Branch

Секція "Навігація та колір"



Hennepin County (Minn.) Library, Maple Grove Library



Boyle County (Ky.) Public Library

Anchorage (Alaska) Public Library, Mountain View Branch

Секція "Дитячий та підлітковий простір" 

І, нарешті, секції "Поза/навколо-бібліотечний простір" та

 

Hennepin County (Minn.) Library,

Maple Grove Library

Community Living Rooms (не була впевна, як це найкраще перекласти, щоб бібліотечні авторитети потім не казали, що ми пропагуємо сервіси залучення бездомних до бібліотеки :))

Waukesha (Wis.) Public Library

Американская библиотека - из разговора со знакомым эмигрантом

С этим человеком (точнее, это дама) я не виделась уже лет так 8-9. Все это время она успешно проживала и сейчас продолжает проживать в США, штат Калифорния. Работает частично в социальной сфере (переводчик), частично - в танцевальной :) - такое возможно только в стране равных возможностей... чтобы эмигрант в возрасте старше 45 лет без особого труда освоил 2 абсолютно новые для себя специальности и даже где-то нашел себя в чем-то новом.

Но сейчас не об этом. У нас было около часа свободного времени, и я спросила ее как бы невзначай:

- А вы случайно не знаете, где здесь ближайшая публичная библиотека? Не удивляйтесь - мне это интересно, т.к. моя теперешняя работа напрямую связана с библиотеками.
- Конечно же знаю. Ближайшая - совсем недалеко, она же - моя самая любимая. НАША библиотека - самая новая и современная во всем городе, выглядит очень интересно. Хочешь, мы сейчас быстренько туда подъедем и ты сама на нее посмотришь?

-Конечно хочу! А вы часто/давно ею пользуетесь?
-Постоянно! Где же еще книги брать и учиться, как не там? Кроме того, там есть и русскоязычный библиотекарь (хотя я и выяснила это совсем недавно, до этого мы с ним общались по-английски :)), и здоровенный отдел литературы на русском. Собственно, там все, даже вывески, дублируется на 4-х языках (они же - самые распространенные языки в Калифорнии) - английском, испанском, китайском и русском.

И мы помчались смотреть эту чудную библиотеку, хотя и оказалось, что до ее закрытия оставалось лишь 15 минут :). Но, как говорится, лучше поздно, чем никогда... Но об этом, как и о фотографиях "с места преступления" - уже в следующем посте... Не переключайтесь, дальше будет.

Марк Цукерберг відпочиває

Сама не знаю, як витримала 6 днів без блогінгу... Зізнаюся - місцями було дуже важко, але з огляду на такий... несумісний з порядним блогінгом нерегулярний спосіб життя (я про часту зміну комп'ютерів та місць на карті, звичайно, а ви що подумали? :) і біганину, якою я займалася весь цей час, це було неминуче.

Але набігала я і дещо цікавеньке, про що з часом буду потрохи писати. А наразі хочу лише зазначити, що здається спільними зусиллями бібліотекарів стілець під Марком Цукербергом скоро почне хитатися. В Штатах, наприклад, бібліотекарі останнім часом активно обговорювали надзвичайно успішний проект Viking Village - місцеву соціальну мережу (+форум, блоги, чати і т.д., які входять до можливостей цієї платформи)  для студентів, яка була створена та досі модерується університетською бібліотекою університету Western Washington.

За допомогою цієї онлайн-спільноти студенти університету та найбільш відкриті та прогресивні викладачі спілкуються на будь-які актуальні теми, вирішують свої проблеми, допомагають одне одному у вирішенні місцевих (від чисто побутових до психологічних та соціальних) труднощів - словом, проект вийшов просто класний.

І... не знаю чому, але мені здається, що рано чи пізно щось таке почнуть робити в тій чи інший спосіб і наші бібліотеки. От ПБ вже перший книжковий трейлер зробив, значить і місцевий бібліотечний Цукерберг скоро знайдеться :)  

     

Єгипетська Александрія - це справа захисту самої ідеї бібліотеки

Як повідомляє дружній Ньо-Йоркський блог, автор якого уважно стежить за останніми подіями в Єгипті, в Александрії молоді люди в прямому сенсі цього слова стали стіною на захист легендарної Александрійської бібліотеки.

Ці ангели-охоронці були саме молоді люди, а не лише студенти з Александрійського університету, розміщеного поруч, в тому числі деякі з числа бібліотекарів, сусідів бібліотеки та інших свідомих демонстрантів, для яких Александрійська бібліотека є важливим символом Єгипту або навіть цівілізації взагалі.

Більше того, у світлі останніх подій, коли в Каірі люди стали на захист єгипетського музею після того, як там мародерами було зруйновано 2 мумії та пошкоджено декілька експонатів, рух на захист бібліотеки - це не лише акція задля захисту книжок та колекцій, це справа захисту самої ідеї бібліотеки.

Корпус сучасної Александрійської бібліотеки використовується для проведення наукових конференцій та конференцій з нині популярних в країні гендерних питань; в ньому також містяться величезні колекції манускриптів, цифрове обладнання, музеї, колекції сучасного мистецтва - все те, що створює дух давньої Александрії, мабуть найкосмополітичнішого за останні декілька століть місця на землі. 

"Что-то вроде ПАБа, но без алкогольного элемента"

Понеділок починається цікаво.
В Британії кажуть, що "библиотека - это не пыльные полки, а гениальная аура и обмен мыслями и идеями, только теперь во всех форматах". І що місцеві бібліотеки в невеличких містах - це чи не найкраще, що є у всій Британії. І - навіть не гірше за улюблені англійські ПАБи, до того ж без алкоголю.

Не знаю, в британських бібліотеках, на жаль, не була, але добре, що про них говорять на БіБіСі, і що на їх захист стали стіною як самі бібліотекарі, так і їх читачі.

А коли трохи пізніше мені попалася стаття про те, що в Харкові з'явиться нова 30 мільйонна бібліотека ("стоимость строительства библиотеки составляет 29 миллионов гривен, из которых освоено уже 20 миллионов") з усілякими інноваціями, то з'явилося дивне відчуття, ніби то бібліотекам в Україні живеться навіть краще...

Та й увагою преси (щоправда, дещо специфічною) у нас бібліотеки останнім часом ніби не обділені. Зірки шоу-бізнеса кажуть, що для піару "чим гірше, тим краще". Шкода тільки, що наші бібліотеки - це не зірки шоу-бізнесу і такі правила тут не працюють.

Біл каже, що треба читати

Буду читати Элизабет Гилберт. «Есть, молиться, любить», далі - Аксёнов, а далі... - як піде :)

Біл каже, що треба читати

«АиФ» представляет самые популярные книги осени-2010.

1. Дина Рубина. «Синдром Петрушки».
Роман о куклах и кукольниках, соединивший психологическую драму и семейный детектив, где у героев страсти «рвутся в клочья».

2. Василий Аксёнов. «Ленд-лизовские».Последний и неоконченный роман нашего классика о его детстве и юности времён войны.

3. Элизабет Гилберт. «Есть, молиться, любить».

Роман о современной женщине и о том, как можно найти радость там, где не ждёшь.

4. Михаил Веллер. «Человек в системе».
Продолжение книг «Всё о жизни» и «Великий последний шанс». О тайнах человека и парадоксах общества написано лёгким ироничным языком.

Спеціально для поклонників
Доктора Хауса

5. Стиг Ларссон. «Девушка с татуировкой дракона».
Промышленный магнат нанимает неподкупного журналиста Микаэля Блумквиста, чтобы тот распутал историю давным-давно исчезнувшей родственницы. Но поиски обернулись адом.

6. Александра Маринина. «Жизнь после жизни».

7. Эдвард Радзинский. «Железная Маска и граф Сен-Жермен».

8. Леонид Парфёнов. «Намедни. Наша эра. 1991-2000».

9. Виктор Суворов и др. «Альтернативная реальность 1941. Всё могло быть иначе».

10. Павел Басинский. «Лев Толстой: бегство из рая».

Александр КАБАКОВ, писатель, о романе В. Аксёнова:
- Это настоящий превосходный Аксёнов! Увы, работа незаконченная… Даже трудно представить, что это писал 75-летний человек накануне смерти, - настолько это «молодой» текст. Роман этот вполне искупит некоторое разочарование, которое, возможно, возникло у кого-то после предыдущей аксёновской книги - «Таинственная страсть».

Роман состоит из двух частей, не очень-то связанных между собой. Одна - беллетризированный, оснащённый аксёновской фантазией, прекрасно написанный рассказ о его казанском детстве (которое у него, сына репрессированных интеллигентов, было непростым). Вторая - первоклассная выдумка. Это история о том, как сначала на Волге, а потом на Каспии разыгрывается странное столкновение не то с уцелевшим со времён Второй мировой гитлеровским флотом, не то с уже современным войском террористов. Такой литературный ход словно сплавляет воедино воспоминания и буйную фантазию. Получается весь Аксёнов «в одном флаконе».

Может быть, кому-то помешают описки автора. Но не забывайте - перед нами черновик. В любом случае и поклонник Аксёнова, и тот, кто впервые его читает, оценят изощрённый стиль романа.

Нью-Йоркcька осінь очами киянки

Рік тому, приблизно о тій самій порі року мені пощастило провести цілих 5,5 днів у Нью-Йорку - в перший і, дуже сподіваюся, не останній раз.

Знаменитий Бродвей (театральна частина)

Про Нью-Йорк у мене були дуже чіткі уявлення з тих типових голівудських фільмів, де всі зранку бігають та вигулюють собак у Центральному парку, харчуються в ресторанах, одягаються переважно "від кутюр", ходять з Маками та іншими надкушеними яблуками у кишені, одягаються в Bloomingdales & Macy's, їздять на жовтих таксі, призначають романтичні зустрічі на Empire State Building та постійно п ють каву прямо на вулиці. Виявилося, що... так воно насправді й є :).

Єдине, в чому я не встигла переконатися - то чи справді на Брайтон-біч ніхто не говорить англійською. Ну, може вже наступним разом...

У чому я таки встигла переконатися - так це у тому, що напевно з 80% всіх емігрантів з колишнього Союзу живуть саме у Нью-Йорку. За 2,5 вільних днів і 2 вільних вечора я встигла побувати в гостях у чотирьох сім ях наших родичів (двох українських та двох російських) та побачитися з найдорожчою подругою дитинства, яка жила на сусідній вулиці.

Ціни на рибу в чайна-тауні виявилися привабливими

Ну і, звичайно, я просто не могла не зайти до найбільшої публічної бібліотеки, яка до речі входить до офіційного списку найцікавіших місць для відвідування туристами та чайна-тауну (в Києві такого точно не побачиш), золото-фінансового центру міста та музею Метрополітен.  

Розповісти про все не зможу за браком часу та місця, але Нью-Йоркська публічна бібліотека мені таки ду-уже сподобалась!

Уол-стріт або десь там

Не стільки ззовні та своїм інтер`єром (національна парламентська у Києві виглядає не гірше), скільки своєю атмосферою та відношенням до читачів-користувачів (бо не всі там власне тільки читають). Ну, це не враховуючи "шмону" всіх торб та рюкзаків відвідувачів, але це характерно для країни в цілому, тому я на такі дрібниці наприкінці п ятого дня вже навіть не зважала.

Коли ми з чоловіком приєдналися до оглядової екскурсії бібліотекою, перше, що ми почули, було "... наша бібліотека є відкритою для будь-якої людини, незалежно від її громадянства, національності...." і далі йшов стандартний політ-коректний набір. Але якщо відкинути сарказм - можна собі тільки уявити, що б сказала бабулька-бібліотекарка якоїсь бібліотеки на Троєщині в Києві якомусь китайцю-нелегалу, який би спробував записатися до бібліотеки? :))

Також, все, що робили у бібліотеці рядові бібліотекарі - починаючи від охоронця і закінчуючи зав залом Wi Fi, вони робили через призму "це є Ваша бібліотека, і ми тут працюємо саме для Вас!"

Скажете, знову сильно "по-американські"? Можливо, але як на мене, то це набагато краще за нашу ще й досі типову для багатьох бібліотек "призму": не брудніть наші килимки своїми брудними чоботами та не чіпайте наші старі книжки своїми нечистими пальцями :).

На щастя, це вже поступово змінюється, але з огляду на кількість бібліотек в країні, процес "зміни призм" триватиме ще довго. Бажаю, щоб у вашій бібліотеці він відбувся швидко й легко!