Я ніколи не жила, не була і не вчилася в Санкт-Петербурзі (хоча мрію хоча б погуляти декілька днів цим легендарним містом протягом щонайменше 5 останніх років), але сподіваюся, що колись цей щасливий момент таки настане.
А поки що час від часу із задоволенням передивляюся фільми на Петербурзьку тематику, а от сьогодні ще натрапила на таке, цікаве й бібліотечне:
В плані розвитку бібліотечної справи та бібліотек Україна не сильно відрізняється від Росії. Хіба за виключенням того, що у нас основна модернізація та комп'ютерізація здійснюється в основному за іноземні грантові кошти, а в Росії - за національні, до того ж більші :)... Тому погоджуюся з думками автора:
"Комплектация у наших библиотек сейчас слабая, поэтому "интернетные библиотеки" предоставляют значительно больше возможностей" (і аж ніяк не спотворюють місію бібліотек, як часто можна прочитати в роздратованих анонімних коментарях до деяких популярних бібліотечних блогів).
"Там (в зарубежных библиотеках) принципиально всё облегчено. У нас всё принципиально усложнено. Твой путь к книге (через библиографа) - это очень долгий путь."
Справка: Андрей Аствацатуров – кумир студентов филфака СПбГУ и Смольного института свободных наук и искусств, харизматичный литературовед и блистательный лектор набоковского склада.
