Як Дмитро Капранов до бібліотеки записався

... і що з цього вийшло, де знаходяться луганські Карпати, та як відбувається типовий віртуальний урок малювання у звичайній районній бібліотеці, як Брати Капранови не любили здавати книжки до бібліотек у дитинстві - про все це та багато іншого ви дізнаєтесь, якщо проглянете свіженьке відео від найулюбленішої в країні бібліотечно-розважальної програми 5-го каналу "Простій ідей":



З нетерпінням чекаю на новий репортаж наступної неділі, але скорше за все перегляну його вже з офісу на ю-тьюбі :) Там же вже розміщені й відео з усіх минулих репортажів - переглядайте, порівнюйте, користуйтеся, критикуйте на здоров'я :). Всі репортажі є різні, але позитивні та яскраві, кожен зі своєю родзинкою. Мені особисто ще сподобалася Феодосія з лідером гурту "Гайдамаки":
 



«Простір ідей» - суспільно-культурний проект про розвиток, оновлення та вдосконалення бібліотек, які, на сьогодні, перестали бути лише осередками збереження книжок та періодичних видань, а стали великим інформаційно-технологічним банком збереження та розповсюдження інформації. Щонеділі разом з відомими українцями «5 канал» доводить, що сучасна бібліотека -- це місце, яке збирає однодумців, яке допомагає реалізовувати творчі задуми та саморозвиватися, це те місце, де людям подобається з користю проводити час.

Еволюція бібліотечних флешмобів в Україні -2

Пригадую, як ці "спалахи" починалися та потрохи набирали обертів у 2009-2010 роках: тоді ще мало хто знав, що саме оце модне слово означає; а хто знав, той не до кінця розумів, чим вони відрізняються від танців у стінах/біля бібліотеки :).

Пройшло трохи часу, і от який бібліотечний флешмоб (це лише один із найяскравіших і найякісніших прикладів, що трапився мені останнім часом) вже організовують чи співорганізовують бібліотеки. Ну хіба ж прогрес не є великим та очевидним?



Вітання Херсонській обласній універсальній. Якби Ви ще в двох словах у коментарях трохи детальніше розповіли, коли це було та як організовувалося - була би дуже вдячна.

Міні-бібліотеки в телефонних будках Укртелекома вже в Рівному

Що б не казали про повільний розвиток соціальної відповідальності бізнесу в Україні, але прогрес таки спостерігається, і не лише в столиці та навколо великих промислових центрів. Цей факт підтверджує і сьогоднішня новина про відкриття чотирьох міні-бібліотек чи то за американським, чи навіть скорше за англійським або російським сценарієм у парку культури і відпочинку ім. Т. Шевченка міста Рівного.

Ідея облаштування таких міні-бібліотек належить відомому рівненському журналісту

Олександру Курсику (хто зна, може він просто уважно читав наші бібліотечні блоги? :), а самі будки надали в рівненській філії "Укртелекому" й за власний кошт встановили. 

Сучасні бібліотеки, що йдуть в люди - візьміть ідею на озброєння, коли будете подаватися на наступні раунди конкурсу! 

Адже філії Укртелекому є по всій країні, і навряд чи виділення та встановлення кількох телефонних будок у парку буде для них надто складно або дорого; тим більше зараз, коли компанію купив Рінат Ахметов :) Як пише джерело, "чимало рівнян відгукнулося й для бібліотек зібрали понад сотню книг", і я впевнена, що інтелігентні городяни з інших міст легко зберуть/набуккросять ще кільканадцять сотень книжок для подібних соціально-відповідальних бібліотечно-громадських проектів.      

"Закончилось время немыслящего нечитающего поколения...

Знания неожиданно стали конкурентоспособными".., - утверждают авторы прекрасного репортажа про Санкт-Петербургские библиотеки, посвящённого недавнему Общероссийскому дню библиотек в целом и библиотеке моей мечты (она же - "городская Маяковка") в частности.

Если вы наберётесь терпения и досмотрите этот видео-репортаж до конца, то узнаете про открытую городскую библиотеку "Новая Голландия", кулинарную книжную лавку, а также про то, как библиотекари Санкт-Петербурга дошли до того, что выдают читателям на дом электронные читалки с закачанными книгами и где теперь отмечает дни рождения продвинутая интеллигентная молодёжь города.



Сильно завидую Искренне радуюсь за Такие библиотеки, а особенно завидую (таки да :)) их молодым и не только пользователям. Хотелось бы также, чтобы такие тенденции всё больше и чаще выходили и за стены Санкт-Петербурга, и за демаркационные линии государственных границ.