I-pad від Apple: створено в 1988 р.

Вибачайте, якщо досі видно нечітко. Якщо клацнути на зображенні - воно стане ще читабельнішим.

Це - сторінка популярного в 1988 р. видання "Наука и Жизнь", я статті йодеться про те, що американська компанія Єппл вже тоді провела конкурс серед студентів на тему "як має виглядати комп'ютер у 2000 р." 

Чесно кажучи, я чекала на все, що завгодно, але не на точний на 90% опис сучасного I-Pad :). Цікаво, чи хтось із тих студентів з Ілінойса - переможців конкурсу отримав бодай якійсь там 1% від теперішніх прибутків Apple від продажів I-pad? Напевно, риторичне питання...

"В статье имеются абсолютно явные предпосылки к сенсорному экрану, GPS, Wi-Fi, Bluetooth и новомодной системе поиска вашего гаджета, предложенную пользователям в бесплатное использование с выходом прошивки iOS 4.2.1 для iPhone. Вот только стилусы уже ушли со сцены, уступая место управлению пальцами."

А вони таки в сіточку

Як не закидували мене помідорами після моєї пропозиції Пану Бібліотекарю щодо запозичення жіночих рукавиць в сіточку для роботи зі старими книгами, я не здалася. Тому що ми, Не Бібліотекарі, дуже вперті та (іноді аж занадто, відверто кажучи :)) цілеспрямовані. А фортуна таких любить.

Так і сталося цього разу. Тільки я вже майже визнала, що була неправа у своєму припущенні щодо бібліотечних рукавиць, як мене занесло на південь України, де я мала нагоду не тільки роздивитися та (зовсім трохи) помацати старовинні та рідкісні рукописні й друковані книги 18 ст., але й приміряти оту саму рукавицю. Звичайно ж, вона виявилася жіночою в дрібнесеньку сіточку і чудово справлялася з функцією захисту книг від людини (а не навпаки).

Хоча цілком можу припустити, що іноді, особливо в підвальному книгосховищі, де зберігається багато ще старішої та не дуже цінної "макулатури" (зауважте - це не мій вислів, а бібліотекарів), в пригоді більше стали би рукавиці для дачі. Може, іноді ще й разом із респіратором...    

Бібліотека - кадры решают всё

Коли я відвідую якусь класну (а ми тільки з такими працюємо :)) бібліотеку і якась добра душа проводить мене крізь різні відділи, то, як правило, від певних відділів я очікую багато, а від певних - не дуже.

Мабуть, бібліотекарі абонементу зараз будуть кидатися помідорами, але саме від цього відділу багато я ніколи не очікувала, т.я. всі ми добре знаємо ситуацію з книжковими фондами і новими надходженнями, та й переваги комп'ютеризовано-інтернетизованих центрів над старим, а для молоді навіть архаїчним відділом абонементу.

Вчора, після відвідання однієї обласної бібліотеки для дітей, моя думка дещо змінилася.

По-перше, я дізналася про такі креативні проекти сучасних українських видавництв, як серії "Життя відомих дітей", "Читання під партою", "Читання для реготання" та "Українська майстерня фантастики". Тобто, є чим зацікавити дітей, яких навряд чи заманиш до абонементу лише класикою. 

По-друге, таки "кадры решают всё". Тобто, якщо бібліотекар захоче організувати роботу, правила і простір так, щоб це приваблювало юних і не тільки читачів - він це зробить. Незалежно від більшого чи меншого фінансування, астрологічних прогнозів і настрою керівництва.

Що робити, якщо книга вам дуже не сподобалася

Буває таке, знаєте. Особливо коли тобі в руки попадається щось із сучасної низькопробної літератури, але з гарною яскравою твердою обкладинкою.

Добрі люди підказали, що треба робити. І не думайте нічого поганого - ані палити, ані здавати на макулятуру книгу не треба. Просто... зробіть із неї гарну ексклюзивну сумочку. Щоправда, деякі креативщики радять зробити таку сумочку зі своєї улюбленої книги :) - без коментарів...