Осінь в бібліотеках

Цікаво, яка вона - бібліотечна осінь? Які її характерні риси, настрої, запахи, кольори? Мені уявляється, що це - багато гарбузів або переважно помаранчового кольору (до речі, а ви чули про нове українське свято - Гарбузовін? Запитайте у Львові :)); можливо нові місця для парасольок, наплив школярів та студентів і ще більше засинаючих за книгою читачів, які вже давно чекають на нову послугу - каву в бібліотеці :).

Бачила я й таке - деякі бібліотекарі ненадовго тікають від осіні та мріють в цей час про японську весну. При цьому одягають свої блоги у теплі шалики (це вам не жарти - листопад на дворі! :)) та співають осені осанну.

Отже, Гарбузовін у Львові, осанна осені та теплі шалики для блогів у Бердичіві... А от у нас в Києві навіть старі дерева перетворюються о цій порі на книги.  

В Киеве старые деревья не уничтожают, а отдают начинающим скульпторам. Началась эта деревянная история в 2007 году, когда в качестве эксперимента оживили несколько мертвых стволов в сквере Чкалова на улице Гончара. Могли этим ограничиться, но, к счастью, продолжили – сейчас в Киеве уже много мест, где можно наблюдать результаты художественной реанимации когда-то зеленых насаждений. В роли реаниматоров выступают студенты Киевской академии искусств. Самая свежая на сегодняшний день скульптура - стопка книг в парке Киевского Политехнического Института.

Так, коротенько спробувала проілюструвати свої осінні бібліотечні фантазії; буду вдячна, якщо додасте більше кольорів, звуків, інформації про свою осінь та натхнення.