"140 символов самовыражения" - выпущена первая русскоязычная практическая книга про «Твиттер»

И снова первая в своём роде ласточка весной этого года :):

 

В России вышла первая практическая книга «В социальных сетях. Twitter— «140 символов самовыражения», основанная на бизнес-кейсах российских компаний. Каждое предложение в книге не превышает 140 знаков — стандартный размер одного сообщения микроблога.

 

Издание представляет собой практическое руководство, которое поможет неспециалистам в интернет-технологиях разобраться во всех возможностях микроблогинга и использовать их с удовольствием и пользой для себя лично и/или своего бизнеса.

 

Что такое «чирикающий» сервис? Чем он отличается от других социальных сетей и для чего он может быть полезен? С чего начать? Как воспользоваться всем арсеналом возможностей, которые предоставляет сам «Твиттер» и сотни сопутствующих приложений? Как создать корпоративный микроблог и заставить его работать?

Ответы на эти и многие другие вопросы дают авторы книги Елена Сорокина, Юлия Федотченко и Ксения Чабаненко. Для них жизнь в социальных сетях является работой, с их помощью они решают профессиональные задачи. У каждой из них есть аккаунты с сотнями и тысячами последователей не только в «Твиттере», но также в Facebook, LiveJournal, «Вконтакте», «Одноклассниках», «АльтерГео» и пр.

Источник

Користувачів соціальних мереж вже розклали на підтипи

Американський соціолог, футурист та діджитал-аналітик Брайан Соліс пропонує графічну модель біхейвіористських типів користувачів соціальних мереж.

У центрі Активні доброзичливці – той, хто демонструє безкорисливу добру поведінку в мережі та поза межами її. Вона приносить їм визнання і породжує взаємність. Це «серце соціальної мережі», людина, яка має мету, місію і наміри виростити спільноту на принципах довіри, спільного бачення і співпраці. 

Вирішувачі проблем - одним з найпоширеніших джерел розмов і оновлень в соціальних медіа є запитання; вирішувачі – це люди, які шукають корисну інформацію і діляться нею чи описують свій досвід. Вирішувачі прагнуть зробити світ кращим, але не готові витрачати на це стільки часу і зусиль, скільки доброзичливці.

Коментатори - джерела думок, спостережень, досвіду, а іноді нефільтрованої реакції на інформацію в інтернеті. Вони з меншою імовірністю робитимуть оригінальний контент, проте постійно прагнуть ділититися своєю думкою щодо контенту всередині соціальної мережі і подій поза нею.

Дослідники – вивчення впливу користувачів із рівним статусом одне на одного добре зарекомендувало себе в соціальних мережах, і дослідники покладаються на отримані в інтернеті результати для того, щоби приймати кваліфіковані рішення. Вони є джерелом опитувань і дискусійних постів, мета яких – дістати глибоке розуміння думок френдів.

Співрозмовники - беруть участь у розмовах, активно дописуючи  у різні треди запитання в контексті дискусії та відповідаючи на поставлені іншими користувачами запитання. Співрозмовники є тим паливом, яке не дає заглухнути дискусіям у соціальних мережах.

Куратори – підвид користувачів, які шукають і діляться лише тією інформацією, що проходить через фільтр «цікавить мене та водночас сподобається моїм френдам». «Олюднений» різновид мовників.

Виробники – «еліта онлайну», користувачі-генератори відносно великої кількості оригінального контенту у різних мережах.

До інших типів відносяться мовники, маркетологи, веб-зірки, селф-промоутери, егокастери (моє найулюбленіше слово з усієї статті :)), спостерігачі, кар'єристи, ЗБІ ("занадто багато інформації"), і такі старшні люди, як спамери, лічери та скаржники (ну, без них ніяк :))

Більше - див. джерело.

   

Американская библиотека - из разговора со знакомым эмигрантом

С этим человеком (точнее, это дама) я не виделась уже лет так 8-9. Все это время она успешно проживала и сейчас продолжает проживать в США, штат Калифорния. Работает частично в социальной сфере (переводчик), частично - в танцевальной :) - такое возможно только в стране равных возможностей... чтобы эмигрант в возрасте старше 45 лет без особого труда освоил 2 абсолютно новые для себя специальности и даже где-то нашел себя в чем-то новом.

Но сейчас не об этом. У нас было около часа свободного времени, и я спросила ее как бы невзначай:

- А вы случайно не знаете, где здесь ближайшая публичная библиотека? Не удивляйтесь - мне это интересно, т.к. моя теперешняя работа напрямую связана с библиотеками.
- Конечно же знаю. Ближайшая - совсем недалеко, она же - моя самая любимая. НАША библиотека - самая новая и современная во всем городе, выглядит очень интересно. Хочешь, мы сейчас быстренько туда подъедем и ты сама на нее посмотришь?

-Конечно хочу! А вы часто/давно ею пользуетесь?
-Постоянно! Где же еще книги брать и учиться, как не там? Кроме того, там есть и русскоязычный библиотекарь (хотя я и выяснила это совсем недавно, до этого мы с ним общались по-английски :)), и здоровенный отдел литературы на русском. Собственно, там все, даже вывески, дублируется на 4-х языках (они же - самые распространенные языки в Калифорнии) - английском, испанском, китайском и русском.

И мы помчались смотреть эту чудную библиотеку, хотя и оказалось, что до ее закрытия оставалось лишь 15 минут :). Но, как говорится, лучше поздно, чем никогда... Но об этом, как и о фотографиях "с места преступления" - уже в следующем посте... Не переключайтесь, дальше будет.

Цим вірусом вже заражаються й наші бібліотеки

Тема вірусного відео (один з інструментів вірусного маркетинга) - один з найпопулярніших трендів сучасного онлайн-маркетингу. У 2010 році без "вірусних презентацій" не обходився жоден з i-Сamp-ів та майстер-класів за участю провідних PR агенцій та маркетологів, як у Києві, так і в регіонах.



І, що особливо приємно, цим вірусом вже заразилися й бібліотеки. Вже не знаю, коли і звідки все почалося, але я помітила тенденцію після виходу відео-ролика Librarians go Gaga. А нещодавно дізналася ще й цікаву статистику - виявляється, YouTube - другий за популярністю пошуковий ресурс після Google. Це дуже добре знають американські бібліотекарі, тому перше, над чим вони замислюються, коли думають про імідж своєї бібліотеки - це те, що відбувається, коли користувачі роблять запит по їх бібліотеці на ю-тьюбі.

Я попробувала зробити такий запит, наприклад, по київській міській молодіжній бібліотеці "Молода гвардія". Результат дуже непоганий - 3 відео, після яких у користувача напевно з'явиться бажання скористатися бібліотекою ще.

Друга спроба - державна бібліотека України для юнацтва - 10 відео!  Як кажуть брати-американці, просто вау! :)

Третя спроба - Херсонська обласна бібліотека для дітей - 7 відео, перше з яких, до того ж, дуже надихає :)

Вітання, колеги! Уявляю також, як зрозте вірусна бібліотечна присутність після конкурсу Бібліомоста "Бібліотека+читач=любов!" Ми от вже не перший день проглядаємо численні любовні відео ролики, створені бібліотекарями (правду кажучи, не очікували такої шаленої активності) - чудова робота!

А якщо ваша бібліотека досі не представлена на ютьюбі - самий час розпочинати. Принаймні, якби я була бібліотекарем, я би вже щось у цьому напрямку "замутила" :) та напевно скористалася при цьому певними порадами.

Як зазвичай це роблять досвідчені бібліотекарі-"вірусологи" - вони використовують в таких відео своїх користувачів (особливо молодих та гарних :)) та створюють не лише рекламні ролики, але й такі невеличкі відео-навчалки про те, як, наприклад, користуватися і-рідерами або як правильно робити пошук по такому складному на перший погляд електронному каталогу бібліотеки. Звичайно, в кого такий є :)

Марк Цукерберг відпочиває

Сама не знаю, як витримала 6 днів без блогінгу... Зізнаюся - місцями було дуже важко, але з огляду на такий... несумісний з порядним блогінгом нерегулярний спосіб життя (я про часту зміну комп'ютерів та місць на карті, звичайно, а ви що подумали? :) і біганину, якою я займалася весь цей час, це було неминуче.

Але набігала я і дещо цікавеньке, про що з часом буду потрохи писати. А наразі хочу лише зазначити, що здається спільними зусиллями бібліотекарів стілець під Марком Цукербергом скоро почне хитатися. В Штатах, наприклад, бібліотекарі останнім часом активно обговорювали надзвичайно успішний проект Viking Village - місцеву соціальну мережу (+форум, блоги, чати і т.д., які входять до можливостей цієї платформи)  для студентів, яка була створена та досі модерується університетською бібліотекою університету Western Washington.

За допомогою цієї онлайн-спільноти студенти університету та найбільш відкриті та прогресивні викладачі спілкуються на будь-які актуальні теми, вирішують свої проблеми, допомагають одне одному у вирішенні місцевих (від чисто побутових до психологічних та соціальних) труднощів - словом, проект вийшов просто класний.

І... не знаю чому, але мені здається, що рано чи пізно щось таке почнуть робити в тій чи інший спосіб і наші бібліотеки. От ПБ вже перший книжковий трейлер зробив, значить і місцевий бібліотечний Цукерберг скоро знайдеться :)  

     

Живу на батьківщині Незнайки та Кози-дерези

... але дуже хотіла би якось ненадовго забігти до Ярославської області... на гостину до Баби Яги :)

Зараз багато говорять про модний сервіс геотаргетингу. Але й старі добрі карти досі актуальні, особливо якщо вони такі... казкові. Ну, а в онлайн їх ніколи не пізно буде запостити.

У Києві приступили до створення казкової карти, яка об'єднає всю інформацію про місця народження героїв українського фольклору та сучасних казок. 

З-поміж  перших героїв, які потраплять на карту, будуть відомі українські богатирі Кирило Кожум'яка і Котигорошко, коротун Незнайко і навіть Коза-дереза, чиє місце народження, відповідно до карти, приписується Київській області, повідомили організатори проекту.

На віртуальній казковій карті будуть вказані місця, де встановлені пам'ятники, проходять свята, присвячені народним героям, а також розміщені легенди, що підтверджують появу того чи іншого героя в цьому місті чи області.



Interfax-Russia.ru - Ульяновская область объявила себя родиной Колобка и прописалась на "Сказочной карте России". Самой густонаселенной сказочными персонажами оказалась Ярославская область. Здесь обосновались Алеша Попович, Курочка Ряба, Щука и Емеля, Баба-Яга, Мышка-норушка и Водяной, а Переславль-Залесский объявил себя тридевятым царством.

 Зі слів авторів проекту Казкова карта України, вони досягли угоди з колегами з Москви, що створюють російський варіант подібної карти, домовившись обмінюватися інформацією про нових учасників своїх проектів і легендами, знайденими регіональними істориками та краєзнавцями.

Творці казкових карт зазначають, що ця угода допоможе уникнути появи одних і тих самих героїв на обох картах, а також посилить спільний пошук нових слідів в історіях про казкаря і казках.

Головна мета соціального проекту - популяризація українських казок. Автором проекту виступило Всеукраїнське художнє агентство Традиція. 

Хоча інше джерело подає інформацію трохи інакше :)

Продолжением проекта "Сказочной карты России" станет "Сказочная карта Украины". Это будет совместный проект ассоциации землячеств Москвы и украинского художественного агентства "Традиция", занимающегося детскими проектами в области национальной культуры. 

І про онлайн компонент там вже подумали:
В свободном доступе волшебной карты пока нет. Однако в скором времени в интернете появится интерактивный сайт Сказка.ру.

Кстати, авторы "сказочного" проекта решили не ограничиваться лишь созданием волшебной карты. Так, в России уже объявлен конкурс на лучшую твиттер-сказку - самую короткую и интересную, которая сможет уместиться в рамках 140 печатных знаков. Каждый желающий сможет отправить свое произведение на твиттер-аккаунт http://twitter.com/#!/bestfairytales/ или по электронной почте twitter-fairytale@mail.ru.