Гарбузовий суп для тих, кому не подобається хелоуін

Пишу цей пост у темній кімнаті в сутінках на скрипучому кріслі... воно й не дивно - ввечері хелоуін - свято, нині дуже модне серед молоді та прогресивного офісного планктона. В цей вечір на підвіконнях виростають гарбузи зі свічками замість очей, а діточки та дорослі змагаються, хто виглядає страшніше у червоно-чорному вбранні аля Фреді Крюгер, вампір або відьма.

Я, очевидно, не дуже прогресивна, тому що цього свята не люблю - так само, як розтиражоване та комерціалізоване свято Валентина. На відміну від інших американських свят (Дня подяки, Columbus Day або Дня незалежності, наприклад).

Що я маю проти Хелоуіна? Довго пояснювати... можливо, мені занадто часто зустрічаються чортики та відьми у реальному житті (достатньо вийти на вулицю), щоб я ще шукала з ними контактів на вечірках + не люблю, коли такі корисні й багаті на каротин гарбузи використовують не за призначенням.

Тому я сьогодні вирішила розрізати чудового маленького темно-помаранчового гарбузика та зробити з нього суп. Вийшло дуже навіть смачно - по крайній мірі чоловік з їв та не жалівся.

Пан Бібліотекар радив дати рецепт, але я щось не наважуюся - раптом комусь не сподобається, бо суп був без традиційної картоплі та з часником замість цибулі :)

А тим, хто таки відмічає це свято, бажаю гарної чорно-червоної забави та швидкого одужання після неї :). Sweet November's coming!