Ежедневный блоггинг. Писать или не писать - вот в чём вопрос

Зайшла сьогодні через свій мікро-блог на твітері до одного чоловіка - на блог, звичайно, а ви що подумали? І от що побачила:

"Да-да, это был марафон такой, негласный, и радуйтесь — больше я не буду вас доставать каждодневной писаниной. Отныне — только по делу и когда будет действительно что сказать. Никаких рамок, никакой периодичности — нафиг всю эту чушь!"

Як актуально та знайомо, особливо для тих, хто тільки-но створив свій блог та "рве на собі сорочку", щоб не дай бог не пропустити якійсь день і не виставити якійсь новий пост! Все одно який, і неважливо, що про це вже хтось давно написав, і байдуже якщо не зовсім цікаво, і вже зовсім немає значення, чи хтось щось там прокоментує...

Особисто для себе я це питання вже давно вирішила. Пишу не тому, що "треба", або "вже давно нічого не писала". Пишу, коли:
1) є про що написати
2) маю бажання (час при цьому значення не має... це може бути як вночі, так і вдень)
3) мені самій ця тема/дискусія цікава
4) коли хочу поділитися чимось насправді дуже хвилюючим і трохи "встряхнути" тих, хто досі спить. Бо є в мене в характері щось таке... бунтівне та революційне.. звідки тільки взялося, ніби з інтелігентної родини :)

Але це як я вирішила це питання особисто для себе. Можливо, інші блогери мають інший погляд на речі, бо всі ж ми різні. Тому якщо ви не згодні з моєю думкою та хочете посперечатися і з тим симпатичним чоловіком , який довів те саме - критикуйте у кометарях на здоров'я.