Як не закидували мене помідорами після моєї пропозиції Пану Бібліотекарю щодо запозичення жіночих рукавиць в сіточку для роботи зі старими книгами, я не здалася. Тому що ми, Не Бібліотекарі, дуже вперті та (іноді аж занадто, відверто кажучи :)) цілеспрямовані. А фортуна таких любить.
Так і сталося цього разу. Тільки я вже майже визнала, що була неправа у своєму припущенні щодо бібліотечних рукавиць, як мене занесло на південь України, де я мала нагоду не тільки роздивитися та (зовсім трохи) помацати старовинні та рідкісні рукописні й друковані книги 18 ст., але й приміряти оту саму рукавицю. Звичайно ж, вона виявилася жіночою в дрібнесеньку сіточку і чудово справлялася з функцією захисту книг від людини (а не навпаки).
Хоча цілком можу припустити, що іноді, особливо в підвальному книгосховищі, де зберігається багато ще старішої та не дуже цінної "макулатури" (зауважте - це не мій вислів, а бібліотекарів), в пригоді більше стали би рукавиці для дачі. Може, іноді ще й разом із респіратором...
Браво, Пани! Смелость и настойчивость города берет.)
ОтветитьУдалитьА на комментарий в той дискуссии "Сразу видно, что Pani Ne Bibliotekar никогда не имела дела "по особо грязным, старым, пыльным etc. Фондом";) хочется воскликнуть:
Это же надо так фонд запустить! Старые книги должны храниться бережно и в чистоте, а если это никому не нужное старьё в 1000 экземплярах, тогда для его выбрасывания подойдут и простые хозяйственные перчатки.
@Илья - да, как многое нам, любителям книг - не библиотекарям, кажется в библиотечном деле странным и непонятным :)
ОтветитьУдалить