Цим вірусом вже заражаються й наші бібліотеки

Тема вірусного відео (один з інструментів вірусного маркетинга) - один з найпопулярніших трендів сучасного онлайн-маркетингу. У 2010 році без "вірусних презентацій" не обходився жоден з i-Сamp-ів та майстер-класів за участю провідних PR агенцій та маркетологів, як у Києві, так і в регіонах.



І, що особливо приємно, цим вірусом вже заразилися й бібліотеки. Вже не знаю, коли і звідки все почалося, але я помітила тенденцію після виходу відео-ролика Librarians go Gaga. А нещодавно дізналася ще й цікаву статистику - виявляється, YouTube - другий за популярністю пошуковий ресурс після Google. Це дуже добре знають американські бібліотекарі, тому перше, над чим вони замислюються, коли думають про імідж своєї бібліотеки - це те, що відбувається, коли користувачі роблять запит по їх бібліотеці на ю-тьюбі.

Я попробувала зробити такий запит, наприклад, по київській міській молодіжній бібліотеці "Молода гвардія". Результат дуже непоганий - 3 відео, після яких у користувача напевно з'явиться бажання скористатися бібліотекою ще.

Друга спроба - державна бібліотека України для юнацтва - 10 відео!  Як кажуть брати-американці, просто вау! :)

Третя спроба - Херсонська обласна бібліотека для дітей - 7 відео, перше з яких, до того ж, дуже надихає :)

Вітання, колеги! Уявляю також, як зрозте вірусна бібліотечна присутність після конкурсу Бібліомоста "Бібліотека+читач=любов!" Ми от вже не перший день проглядаємо численні любовні відео ролики, створені бібліотекарями (правду кажучи, не очікували такої шаленої активності) - чудова робота!

А якщо ваша бібліотека досі не представлена на ютьюбі - самий час розпочинати. Принаймні, якби я була бібліотекарем, я би вже щось у цьому напрямку "замутила" :) та напевно скористалася при цьому певними порадами.

Як зазвичай це роблять досвідчені бібліотекарі-"вірусологи" - вони використовують в таких відео своїх користувачів (особливо молодих та гарних :)) та створюють не лише рекламні ролики, але й такі невеличкі відео-навчалки про те, як, наприклад, користуватися і-рідерами або як правильно робити пошук по такому складному на перший погляд електронному каталогу бібліотеки. Звичайно, в кого такий є :)

Марк Цукерберг відпочиває

Сама не знаю, як витримала 6 днів без блогінгу... Зізнаюся - місцями було дуже важко, але з огляду на такий... несумісний з порядним блогінгом нерегулярний спосіб життя (я про часту зміну комп'ютерів та місць на карті, звичайно, а ви що подумали? :) і біганину, якою я займалася весь цей час, це було неминуче.

Але набігала я і дещо цікавеньке, про що з часом буду потрохи писати. А наразі хочу лише зазначити, що здається спільними зусиллями бібліотекарів стілець під Марком Цукербергом скоро почне хитатися. В Штатах, наприклад, бібліотекарі останнім часом активно обговорювали надзвичайно успішний проект Viking Village - місцеву соціальну мережу (+форум, блоги, чати і т.д., які входять до можливостей цієї платформи)  для студентів, яка була створена та досі модерується університетською бібліотекою університету Western Washington.

За допомогою цієї онлайн-спільноти студенти університету та найбільш відкриті та прогресивні викладачі спілкуються на будь-які актуальні теми, вирішують свої проблеми, допомагають одне одному у вирішенні місцевих (від чисто побутових до психологічних та соціальних) труднощів - словом, проект вийшов просто класний.

І... не знаю чому, але мені здається, що рано чи пізно щось таке почнуть робити в тій чи інший спосіб і наші бібліотеки. От ПБ вже перший книжковий трейлер зробив, значить і місцевий бібліотечний Цукерберг скоро знайдеться :)  

     

Живу на батьківщині Незнайки та Кози-дерези

... але дуже хотіла би якось ненадовго забігти до Ярославської області... на гостину до Баби Яги :)

Зараз багато говорять про модний сервіс геотаргетингу. Але й старі добрі карти досі актуальні, особливо якщо вони такі... казкові. Ну, а в онлайн їх ніколи не пізно буде запостити.

У Києві приступили до створення казкової карти, яка об'єднає всю інформацію про місця народження героїв українського фольклору та сучасних казок. 

З-поміж  перших героїв, які потраплять на карту, будуть відомі українські богатирі Кирило Кожум'яка і Котигорошко, коротун Незнайко і навіть Коза-дереза, чиє місце народження, відповідно до карти, приписується Київській області, повідомили організатори проекту.

На віртуальній казковій карті будуть вказані місця, де встановлені пам'ятники, проходять свята, присвячені народним героям, а також розміщені легенди, що підтверджують появу того чи іншого героя в цьому місті чи області.



Interfax-Russia.ru - Ульяновская область объявила себя родиной Колобка и прописалась на "Сказочной карте России". Самой густонаселенной сказочными персонажами оказалась Ярославская область. Здесь обосновались Алеша Попович, Курочка Ряба, Щука и Емеля, Баба-Яга, Мышка-норушка и Водяной, а Переславль-Залесский объявил себя тридевятым царством.

 Зі слів авторів проекту Казкова карта України, вони досягли угоди з колегами з Москви, що створюють російський варіант подібної карти, домовившись обмінюватися інформацією про нових учасників своїх проектів і легендами, знайденими регіональними істориками та краєзнавцями.

Творці казкових карт зазначають, що ця угода допоможе уникнути появи одних і тих самих героїв на обох картах, а також посилить спільний пошук нових слідів в історіях про казкаря і казках.

Головна мета соціального проекту - популяризація українських казок. Автором проекту виступило Всеукраїнське художнє агентство Традиція. 

Хоча інше джерело подає інформацію трохи інакше :)

Продолжением проекта "Сказочной карты России" станет "Сказочная карта Украины". Это будет совместный проект ассоциации землячеств Москвы и украинского художественного агентства "Традиция", занимающегося детскими проектами в области национальной культуры. 

І про онлайн компонент там вже подумали:
В свободном доступе волшебной карты пока нет. Однако в скором времени в интернете появится интерактивный сайт Сказка.ру.

Кстати, авторы "сказочного" проекта решили не ограничиваться лишь созданием волшебной карты. Так, в России уже объявлен конкурс на лучшую твиттер-сказку - самую короткую и интересную, которая сможет уместиться в рамках 140 печатных знаков. Каждый желающий сможет отправить свое произведение на твиттер-аккаунт http://twitter.com/#!/bestfairytales/ или по электронной почте twitter-fairytale@mail.ru.

Єгипетська Александрія - це справа захисту самої ідеї бібліотеки

Як повідомляє дружній Ньо-Йоркський блог, автор якого уважно стежить за останніми подіями в Єгипті, в Александрії молоді люди в прямому сенсі цього слова стали стіною на захист легендарної Александрійської бібліотеки.

Ці ангели-охоронці були саме молоді люди, а не лише студенти з Александрійського університету, розміщеного поруч, в тому числі деякі з числа бібліотекарів, сусідів бібліотеки та інших свідомих демонстрантів, для яких Александрійська бібліотека є важливим символом Єгипту або навіть цівілізації взагалі.

Більше того, у світлі останніх подій, коли в Каірі люди стали на захист єгипетського музею після того, як там мародерами було зруйновано 2 мумії та пошкоджено декілька експонатів, рух на захист бібліотеки - це не лише акція задля захисту книжок та колекцій, це справа захисту самої ідеї бібліотеки.

Корпус сучасної Александрійської бібліотеки використовується для проведення наукових конференцій та конференцій з нині популярних в країні гендерних питань; в ньому також містяться величезні колекції манускриптів, цифрове обладнання, музеї, колекції сучасного мистецтва - все те, що створює дух давньої Александрії, мабуть найкосмополітичнішого за останні декілька століть місця на землі. 

"Что-то вроде ПАБа, но без алкогольного элемента"

Понеділок починається цікаво.
В Британії кажуть, що "библиотека - это не пыльные полки, а гениальная аура и обмен мыслями и идеями, только теперь во всех форматах". І що місцеві бібліотеки в невеличких містах - це чи не найкраще, що є у всій Британії. І - навіть не гірше за улюблені англійські ПАБи, до того ж без алкоголю.

Не знаю, в британських бібліотеках, на жаль, не була, але добре, що про них говорять на БіБіСі, і що на їх захист стали стіною як самі бібліотекарі, так і їх читачі.

А коли трохи пізніше мені попалася стаття про те, що в Харкові з'явиться нова 30 мільйонна бібліотека ("стоимость строительства библиотеки составляет 29 миллионов гривен, из которых освоено уже 20 миллионов") з усілякими інноваціями, то з'явилося дивне відчуття, ніби то бібліотекам в Україні живеться навіть краще...

Та й увагою преси (щоправда, дещо специфічною) у нас бібліотеки останнім часом ніби не обділені. Зірки шоу-бізнеса кажуть, що для піару "чим гірше, тим краще". Шкода тільки, що наші бібліотеки - це не зірки шоу-бізнесу і такі правила тут не працюють.

Wikileaks - номінант на Нобелевську премію миру

Оце так новина...

Скандально известный сайт WikiLeaks попал в число претендентов на Нобелевскую премию, сообщает Lenta.ru. Выдвинул сайт на премию, депутат норвежской губернии Сер-Тренделаг Снорре Вален, о чем он и написал в своем блоге. Свое решение Вален объяснил тем, что WikiLeaks, публикуя сведения о коррупции, военных преступлениях и пытках, сыграл важную роль в борьбе за права человека.

Особо он отметил материалы о коррупции в Тунисе, обнародование которых сыграло роль в свержении многолетней диктатуры.

При этом депутат обвинил в лицемерии те государства, которые ратовали за свободу слова, однако после публикаций секретных документов стали обвинять WikiLeaks в угрозе безопасности. По словам парламентария, поступая таким образом, они не только не поддерживают демократические ценности, но и выступают за совершенно противоположные. «Нет и не должно быть того, чтобы политики решали, сведения о каких преступлениях должны стать достоянием общественности и через какие каналы их распространять», – пишет Вален.

Я вже давно зрозуміла, що "восток - дело тонкое", але демократія - очевидно ще тонша :)
Також, цікаво було дізнатися, що

в 2010 году, основателя социальной сети Facebook Марка Цукерберга, американский журнал Time признал человеком года. 

Блоги идут в телевизор ("Тебя нет, если тебя нет в Интернете")

Искренне поздравляю ЧУМработницу с таким прекрасным интервью и информационным ЧУМпрорывом - как в нете, так и на телевидении!

А ваш "ребёнок" уже не такой маленький, если к вам в чум уже и из Коста Рики ходят и гугл вас так любит :). Доброго здоровья вам и вашим поющим оленям!

Здесь брошены орлы ради бройлерных куриц... "Наутилус"

"Что европейцу хорошо, то для русского – смерть. И наоборот. Так откуда в России засилье западных систем управления? Неужели мы не можем придумать свою методику ведения бизнеса?"

Анна Сущевская, Никита Бутомо

В одній онлайн бізнес-спільноті є така рубрика "Пятничный менеджер". Її автори дослідили вищезазначену проблему і дають деякі рецепти її вирішення. І деякі з них, як мені видається, підходять як для вітчизняної моделі ведення бізнесу, так і для управління організаціями взагалі.


При цьому, я особисто не маю нічого проти західних систем управління, т.я. я власне на них вчилася і (вже так склалося) до цього часу лише в таких системах і працювала. Але ж не всі наші співвітчизники, особливо старшого віку, встигли отримати таку "західну" освіту та не всі працюють в іноземних організаціях, тому вважаю цю дискусію актуальною.

"... Мы гораздо сложнее, по крайней мере, уж точно, мы – особые. Мы не американцы, не немцы и не французы. Тарковский писал, что на нас похожи итальянцы, но не своими бесконечными ссорами и изменами, а радостью, с которой они живут. Мы не вписываемся в удручающе скучные бизнес-процессы, и нас не устраивает оплата нашего вклада в деятельность фирмы, выраженная только в разукрашенных фантиках, выдаваемых регулярно через окошечко кассы. Мы чувствуем потребность в чем-то еще, мы чувствуем потребность жить на работе...

Креативность
Тут мы долго распространяться не будем, про нашу креативность все уже сказал Задорнов. Необходимо отметить только странную особенность нашей креативности: мы хотим все переделать, сделать креативно то, что уже сделано и прекрасно работает. Более того, мы и стандартную, простую задачу стремимся решить творчески.

Итак, что с этим делать? Как мы поступаем с креативными людьми на работе? Правильно, мы их выгоняем. Максимум – готовы их недолго терпеть. Такая точка зрения на креативность заслана к нам с Запада, а у них она – от римлян, которые страсть как не любили креативность. Даже богов всех стащили у греков, систему гаданий – у этрусков, а систему управления – у соседних с Римом народов.

Но организация, изгоняющая креативность все время течет вниз. Что же нам делать? Совершенно понятно, что нас не надо подгонять, как японцев: «пять предложений в год» - норма. Предложения сыплются из нас, простите за избитое сравнение, как из рога изобилия. Но надо же их поощрять!

Далее. Наблюдая взглядом нашего человека различные схемы бизнеса, мы находим все это удивительно скучным и однообразным, а также попирающим в человеке нечто, что мы всегда ценили выше – чувство собственного достоинства. Бизнес его просто не приемлет, его не приемлют деньги, они требуют тотального подчинения. Но нам без чувства собственного достоинства эта власть не нужна, мы еще слишком мало живем в монетарной системе, чтобы привыкнуть к тому, что деньги определяют в мире абсолютно все.

Кроме того, нам скучно просто зарабатывать на работе деньги. А когда людям на работе скучно, их на работе надо чем-то занять. Т.е., необходимо создать внутри компании еще одну структуру, которая занималась бы не деньгами, а людьми. Возможно, надо построить структуру, основанную на миграции внутри компании некой ценности, которая для работников внутри системы более значима, чем сиюминутная прибыль.

Такой ценностью, живущей в организации, кстати, может быть простое общение. Тренинги и семинары – это и общение, а не только обучение. Корпоративные игры – это общение. Общение – это ценность, это нечто, чем можно делиться друг с другом. А наш креатив позволит извлечь из общения много полезных идей.

Но общение нужно «поставить». Организовать: внутренний интранет, беседы, посиделки, встречи; необходимо найти рабочее время, помещения и средства. На этих встречах можно говорить о чем угодно, важно, чтобы это было неформально. Людям есть, что сказать друг другу, они нуждаются в этом – а, значит, будут приходить в организацию не только ради денег.

В блог идут одни старики

Цю тему вже починали обговорювати тут , і мені захотілося долучитися, хоч з огляду на середню тривалість життя в Україні, "топовою" вона стане ще нескоро.

Итак, золотой возраст блогинга - какой он? Мне кажется, где-то с 26 до 45, т.е. период зрелости, наибольшей потребности в профессиональном общении и т.д. и т.п. А как быть с теми, которым уже давно далеко за...?  Как трактуем мы и другие страны наполненность и если хотите - смысл жизни старшего поколения? Кого чаще встречаешь из 70-80-летних? Тех кому интересно и хочется жить дальше, или тех, кто не знает зачем ему дан еще один день жизни?

Эта не очень популярная, но актуальная для любой страны тема заставляет задуматься многих. Вот недавно был создан новый Портал для взрослых - zolotoivozrast.ru. Его создатели обозначили его как блог в подарок родителям, бабушкам и дедушкам, а девиз - Подарите общение!

И это еще не все. Сейчас там проходит акция “Чистые окна” - мытье окон в квартирах, где проживают одинокие ветераны. На сегодняшний день у 14 ветеранов стало немного светлее в доме и, я надеюсь, на душе от того, что они почувствовали заботу о себе, почувствовали, что есть люди, которые стремятся им реально помочь. Радостно видеть, как совсем “юный” интернет-проект на деле показывает, как сеть может выйти в жизнь и делать что-то хорошее для тех, кто нуждается в помощи.

Так что, если у вас есть близкие старшего поколения, которым интересно пообщаться со своими ровесниками, поделиться опытом, и просто познакомиться с интересным и новым, то пригласите их в Золотой возраст. Это может быть началом удивительного этапа в их жизни. Конечно, нужно будет потрудиться, чтобы научить их самым элементарным вещам, начиная с того, где и как включить компьютер… Но ведь одолели же они мобильный телефон, даже смс-ки умеют отправлять, и с компьютером и интернетом тоже справятся.

А вот что думают по этому поводу и сами представители "золотого возраста":

Пользователь Ольга сказал:
августа 28, 2010 at 19:21
Я та самая “бабушка в бантиках”, которой не чуждо путешествие в инете. Мы активно гуляем по миру, узнаем новости, новые рецепы, сайты о здоровом образе жизни, правда в чатах сидим редко, потому, что не потеряли привычку общаться вживую. Какое богатство беседа с друзьями, когда видишь мгновенную реакцию на свои слова.

I-pad від Apple: створено в 1988 р.

Вибачайте, якщо досі видно нечітко. Якщо клацнути на зображенні - воно стане ще читабельнішим.

Це - сторінка популярного в 1988 р. видання "Наука и Жизнь", я статті йодеться про те, що американська компанія Єппл вже тоді провела конкурс серед студентів на тему "як має виглядати комп'ютер у 2000 р." 

Чесно кажучи, я чекала на все, що завгодно, але не на точний на 90% опис сучасного I-Pad :). Цікаво, чи хтось із тих студентів з Ілінойса - переможців конкурсу отримав бодай якійсь там 1% від теперішніх прибутків Apple від продажів I-pad? Напевно, риторичне питання...

"В статье имеются абсолютно явные предпосылки к сенсорному экрану, GPS, Wi-Fi, Bluetooth и новомодной системе поиска вашего гаджета, предложенную пользователям в бесплатное использование с выходом прошивки iOS 4.2.1 для iPhone. Вот только стилусы уже ушли со сцены, уступая место управлению пальцами."

А вони таки в сіточку

Як не закидували мене помідорами після моєї пропозиції Пану Бібліотекарю щодо запозичення жіночих рукавиць в сіточку для роботи зі старими книгами, я не здалася. Тому що ми, Не Бібліотекарі, дуже вперті та (іноді аж занадто, відверто кажучи :)) цілеспрямовані. А фортуна таких любить.

Так і сталося цього разу. Тільки я вже майже визнала, що була неправа у своєму припущенні щодо бібліотечних рукавиць, як мене занесло на південь України, де я мала нагоду не тільки роздивитися та (зовсім трохи) помацати старовинні та рідкісні рукописні й друковані книги 18 ст., але й приміряти оту саму рукавицю. Звичайно ж, вона виявилася жіночою в дрібнесеньку сіточку і чудово справлялася з функцією захисту книг від людини (а не навпаки).

Хоча цілком можу припустити, що іноді, особливо в підвальному книгосховищі, де зберігається багато ще старішої та не дуже цінної "макулатури" (зауважте - це не мій вислів, а бібліотекарів), в пригоді більше стали би рукавиці для дачі. Може, іноді ще й разом із респіратором...    

Бібліотека - кадры решают всё

Коли я відвідую якусь класну (а ми тільки з такими працюємо :)) бібліотеку і якась добра душа проводить мене крізь різні відділи, то, як правило, від певних відділів я очікую багато, а від певних - не дуже.

Мабуть, бібліотекарі абонементу зараз будуть кидатися помідорами, але саме від цього відділу багато я ніколи не очікувала, т.я. всі ми добре знаємо ситуацію з книжковими фондами і новими надходженнями, та й переваги комп'ютеризовано-інтернетизованих центрів над старим, а для молоді навіть архаїчним відділом абонементу.

Вчора, після відвідання однієї обласної бібліотеки для дітей, моя думка дещо змінилася.

По-перше, я дізналася про такі креативні проекти сучасних українських видавництв, як серії "Життя відомих дітей", "Читання під партою", "Читання для реготання" та "Українська майстерня фантастики". Тобто, є чим зацікавити дітей, яких навряд чи заманиш до абонементу лише класикою. 

По-друге, таки "кадры решают всё". Тобто, якщо бібліотекар захоче організувати роботу, правила і простір так, щоб це приваблювало юних і не тільки читачів - він це зробить. Незалежно від більшого чи меншого фінансування, астрологічних прогнозів і настрою керівництва.

Що робити, якщо книга вам дуже не сподобалася

Буває таке, знаєте. Особливо коли тобі в руки попадається щось із сучасної низькопробної літератури, але з гарною яскравою твердою обкладинкою.

Добрі люди підказали, що треба робити. І не думайте нічого поганого - ані палити, ані здавати на макулятуру книгу не треба. Просто... зробіть із неї гарну ексклюзивну сумочку. Щоправда, деякі креативщики радять зробити таку сумочку зі своєї улюбленої книги :) - без коментарів...

Яндекс у Львові: "Нам очень важна свежесть"

Щось давно не писала про Львів.

Виправляюся, тим більше, що є чудовий привід - Яндекс приїхав до Львова, і Антон Волнухін зробив презентацію щодо яндекс пошуку по блогах. Як на мене, вона була цікавішою і набагато глибшою, ніж узагальнююча презентація щодо статистики блогосфери, яку він робив на Microsoft Blogtober Fest осінню. Напевно, він просто не дуже любить Майкрософт :)

Як каже джерело, 9 грудня у Львові проходила зустріч, яку організувала компанія Яндекс.Україна. Зустріч була приурочена  таким темам:

• Як працюють Яндекс.Новини.
• Як збільшити аудиторію свого інтернет-блоґу, сайту за допомогою віджетів для головної сторінки Яндекса.
• Як влаштований пошук по блоґах, також наводилися свіжі дані про українські блоґи.

Тут можна прослухати доповідь про Яндекс пошук у блогах. Рекомендую.

Також знайшла на подкастері свого колишнього колегу по цеху, за основним місцем роботи - професора кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету ім. І. Франка Бориса Потятиника, який відкривав своєю доповіддю секцію інтернет-журналістики на Lviv iCamp 2010. Пошкодувала, що мене там не було, але доповідь із назвою, яку важко вимовити можна послухати і зараз. Борис розповів про сучасний (досить невизначений) стан інтернет-журналістики, свій підхід до визначення її меж (досить розмитих, десь "між Сциллою традицій та Харибдою новацій), і поставив більше питань, ніж дав відповідей. Справжній професор - журналіст :)

Ну, і останнє за тиждень про Львів: виходячи з того, що в обласній бібліотеці для дітей за підтримки посольства США буде проходити дводенний тренінг з громадського подкастингу, чекайте незабаром нові креативні бібліотечні подкасти від бібліотечних діджеїв на Молодому радіо і не тільки. Не перемикайте!

Майкрософт виводить стародруки онлайн

Звичайно, за допомогою гарної сучасної бібліотеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Тільки ми поговорили про бібліотечні рукавиці , інкунабули та палеотипи вчора, як сьогодні Майкрософт поділився на Фейсбуці гарною новиною -

Центр інновацій Microsoft Київського національного університету ім. Т. Шевченка створив сайт із використанням технології Microsoft Silverlight для перегляду цифрового архіву старовинних книг університетської бібліотеки. Створення цифорових копій дозволяє не тільки зберегти рідікісні видання, а й значно спростити доступ до них фахівцям та широкому колу читачів.

Сподіваюся, що це "широке коло читачів" зможе переглядати стародруки онлайн без спеціального дозволу на відвідання "Бібліотечного КабМіну".

Багато бібліотек у різних країнах налічують у своїх фондах велику кількість старовинних книжок, які навіть докладно не вивчені, не дивлячись на те, що вони представляють великий інтерес для спеціалістів. Головною проблемою тут є обмеження доступу до цих книжок через спеціальні, але необхідні умови їхнього зберігання (безпека, кондиціонування повітря, вологість, температурний режим тощо).

Також, безпосередній контакт з книгою може призвести до її пошкодження.
Тому було поставлено задачу розробити на сучасній технологічній базі програмне забезпечення що надає доступ широкому колу читачів. Після аналізу існуючих технологій в якості інструментального засоба було обрано Microsoft Silverlight. Це дозволило не тільки забезпечити високий рівень зручності для читачів, а виконати роботи у стислий термін – за один місяц.

Роботи виконувались силами центру інновацій Майкрософт Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Розроблено програмне забезпечення може використовуватись не тільки в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а і в іншіх університетах та бібліотеках світу.

Особисто мені в цьому сайті дуже подобається віртуальне гортання сторінок книг, ну і самі стародруки, звичайно. Як класична ретроградка, я дуже ціную гарні старі видання :)

Ще трішечки історії для любителів дат, лінків та відбитків пальців:
З метою збереження європейського культурного надбання для наступних поколінь шляхом створення цифрового репозитарію старовинних друкованих видань, які мають унікальну історичну та культурну цінність в рамках проекту ПРООН УКР/99/005 в 2004 році було розпочато роботу створення цифрових копій старовинних друкованих видань (стародруків) та збереження їх на спеціальному комп’ютерному сервері — цифровому електронному репозитарії.

Проект продовжувався до 2007 року і за цей час було розроблено та впроваджено технологію непошкоджуючого сканування, проведенно навчання, розроблений сайт для доступу до цих видань, але технології які існували на той час не дозволяли читачам отримати доступ у зручному вигляді.

Починаючи з 2007 робота продовжується силами співробітників університету та бібліотеки. Приймаючи до уваги всебічну велику цінність таких документів, для створення цифрових копій старовинних документів було засновано підрозділ сканування старовинних документів.

Где заканчивается свобода в самой свободной стране мира

Или Twitter таки всех сдал... пришлось

США – самая свободная страна в мире, но личная свобода заканчивается, когда речь идет об интересах Белого дома.
Дело о сайте Wikileaks, на котором была опубликована секретная переписка американских чиновников, продолжается.

Министерство юстиции США потребовали от Twitter раскрыть всю информацию по аккаунту Джулиана Ассанжа и других лиц, причастных к Wikileaks .

Властям были переданы: вся переписка в микроблогах , начиная с 2009 года, данные о времени захода и длительности пребывания на сервисе, IP-адреса, с которых заходили фигуранты, данные обо всех финансовых операциях внутри сервиса.

Кроме Джуллиана Ассанжа госдепартамент интересовали аккаунты и ряда др. лиц, которые принимали активное участие в создании сайта Wikileaks или в добычи для него информации.

К чести «Твиттер» стоит заметить, что добровольно раскрывать информацию сервис не собирался. Только через суд Министерство юстиции США обязало выдать данные. Также, по решению суда, в течение трех недель «Твиттер» не имел право раскрывать, что данные аккаунтов были переданы властям и что вообще был запрос по этому поводу. Решение суда было приведено в действие еще в декабре, но только в конце прошлой недели фигуранты дела узнали о раскрытии данных своих учетных записей в Twitter.

И вообще... чирикайте (и фейсбучте) с умом - Big brother's watching you. Подробнее - ниже


Общение в соцсетях как повод для увольнения



Когда обсуждаешь с друзьями какие-то проблемы, редко выбираешь выражения. Говоришь то, что думаешь и чем острее высказывания, тем живее идет разговор. О том, что твой длинный язык может тебе навредить, думаешь в последнюю очередь, ведь ты общаешься в кругу давно знакомых тебе людей.

Но последствий никогда не бывает, только если ты не высказываешься в соцсетях. Во «ВКонтакте», в «Фейсбуке», в «Твиттере» ведь тоже общаешься в компании друзей. Только тут кроме друзей о предмете разговора могут узнать и другие, в частности те, кому этого знать не стоит. И тут уж как говорится: «твитт» – не воробей, вылетит – не поймаешь.

Читать полностью » - там, где подсмотрела

Да кто ж его посадит?? Он же памятник!!

На Ямале утвержден порядок отнесения документов к книжным памятникам

Як повідомляє ИА REGNUM,

Постановлением правительства Ямала в регионе утвержден порядок отнесения документов к книжным памятникам, порядок их регистрации и порядок ведения реестра. Уполномоченным органом по ведению данной работы определено государственное учреждение "Национальная библиотека Ямало-Ненецкого автономного округа"

Выявление книжных памятников ведётся путём изучения документальных фондов библиотек, архивов, музеев, отбора вновь поступающих ценных документов, организации специальных закупочных акций для приобретения книжных ценностей в букинистическом секторе, на аукционах, у частных лиц, организации археографических экспедиций и др.

Идентификацию книжных памятников проводит экспертная комиссия на основании хронологического, социально-целостного и количественного критериев.

Регистрироваться могут как единичные книжные памятники, так и коллекции. Книжные ценности, находящиеся в государственной собственности округа, подлежат регистрации в обязательном порядке. А принадлежащие общественным организациям, иным негосударственным юридическим лицам, а также частным лицам могут быть зарегистрированы по их заявлению. На зарегистрированные книжные памятники оформляется свидетельство о регистрации.

Подробнее

 

Я не бібліотекар, тому не маю уяви, чи є щось подібне в Україні (може хто підкаже?). Але, думаю, що шанси у нас є - адже Пан бібліотекар вже щось задумав, бо шукає рукавиці для роботи в бібліотеці :).

З часом юзабіліті буде чіткішим посланням

Нещодавно дізналася, що, як виявляється, існує World Usability Day - 11 листопада, Всесвітній день юзабіліті, і що в 2010 р. ми його успішно проспали.

Але є і добра новина - його ніхто не відміняє в 2011 році :), і одним із спонсорів є Google та мережа готелів Mariott - приєднуйтесь! Як видно з минулих відео та фото репортажів, в цей день збираються разом мудрі люди (які до того ж мають чудове почуття гумору) та роблять щось мудре та корисне. Збираються вони хто де, але найкмітливіші, звісно, в Києві. І популярно розповідають, наприклад, про юзабіліті та універсальний дизайн.



А іноземці дуже цінують Nemiroff та переважно дивляться на речі реально. Це одначає, що вони не намагаються make a better world, а просто...



... роблять better buttons.

В нынешнем мире газетно-рекламного многословия особую ценность приобретает отдельно взятая фраза, слово и даже буква

Так сказал (как отрезал) автор выставки "Рефрены и отголоски или визуальная поэзия" скульптор Игорь Иохансон, который провел недавно свою оригинальную выставку в Ярославском музее-заповеднике.

Эту мысль и показывает автор в своих произведениях - гипсовых и деревянных творениях. Более того, он предлагает "потрогать слово" - как по мне, звучит очень заманчиво и вкусно...

Особое место на выставке отведено книге, как визуальному объекту. По мнению Иохансона, никакой компьютер никогда не заменит настоящего фолианта, имеющего свой объем, вес и даже запах.

Новосибирск опять жжот и ещё немного про представителей «модернизационного большинства»

То у них бесплатный Wi-fi в автобусах и маршрутках, а теперь ещё и вот это :)

Организаторы книжных ярмарок «Черный рынок» и «Черный черный рынок» открывают в новосибирском кабаре-кафе «Бродячая собака» книжно-виниловую лавку «Собачье сердце». Открытие состоится 14 января в 17:00 (14:00 мск), сообщил Тайге.инфо представитель заведения.

«В лавке „Собачье сердце“ будут продаваться по ультранизким ценам виниловые пластинки и книги, в том числе самые свежие новинки актуальных московских и питерских издательств. Например, только у нас сибиряки смогут купить повесть Олега Кашина „Роисся вперде“, которая вышла в Аd Marginem в конце года и пока продается только в Москве», — рассказал собеседник, пообещав «лучшим покупателям подарки и алкоголь», а гостям открытия — «уникальную возможность прямого общения с Олегом Кашиным в ходе прямого телемоста».

Фантастическая повесть «Роисся вперде» — это история изобретения ученым-самоучкой уникальной вакцины, которой решили воспользоваться в своих целях сначала бизнесмены, а потом и представители близких к власти структур. Несколько глав посвящены экспериментам над людьми в закрытом санатории под Москвой, где пытаются вывести представителей так называемого «модернизационного большинства».

Как рассказал сам Олег Кашин в интервью, в его фантастической повести «гораздо больше реальных фактов, чем предусматривает жанр... Для меня самого было открытием, сколько я знаю вещей, которые иначе как художественным способом никому не расскажешь». Сейчас автор «Роисси вперде» проходит реабилитацию в израильской клинике после совершенного на него в ночь на 6 ноября нападения.

Взагалі я, м'яко кажучи, не в захваті від не дуже політкорректної та інтелігентної назви цієї фантастичної повісті, особливо її другої частини :), але "трейлер" вони зробили нічого такий.

The girl и мемуары Буша - бестселлеры года в США

Або трохи копіпасту в п'ятницю :)

В США определился книжный бестселлер-2010. Три верхние строчки хит-парада возглавила детективная трилогия Стига Ларссона Миллениум.

В эту трилогию входят книги Девушка с татуировкой дракона, Девушка, которая играла с огнем и Девушка, которая взрывала воздушные замки, сообщает USA Today.

На четвертом месте списка - изданные в ноябре 2010 года мемуары Джорджа Буша Переломные моменты (Decision Points).

Также в десятке бестселлеров года романы Николаса Спаркса Последняя песня и Дорогой Джон, книга Элизабет Гилберт Ешь, молись, люби и роман Стефани Майер из серии Рассвет.

В список также попали два классических романа - Убить пересмешника Харпера Ли (54 место) и Над пропастью во ржи Сэлинджера (73 место). Возросшее внимание к ним связывают с 50-летием со дня выхода романа Ли и смертью Сэлинджера в январе 2010 года.

Как отмечает издание, список 100 бестселлеров года на 77 % состоит из художественной литературы, и это самый высокий показатель с 1993 года. При составлении списка учитывались продажи не только книг, изданных на бумаге, но и электронных книг.

Значительную роль в продажах многих книг сыграли снятые по ним фильмы. К примеру, в 2010 году на экраны вышли картины по обеим романам Спаркса, попавшим в топ-10 бестселлеров. Всего из 100 самых продаваемых книг по 12 были сняты фильмы, вышедшие в 2010 году.

Куди я відправила би свою дитину без вагань

Шкода тільки, що цей чудо-заклад у Львові, де я зараз буваю не так часто, як би хотілося.

Хтось може підказати безкоштовний дитячий бібліотечний заклад ТАКОГО РІВНЯ в Києві? Бо я щось досі так і не знайшла...

Відео, яке надихає мене сьогодні

Щось на зразок А РОЗА УПАЛА НА ЛАПУ АЗОРА, тільки англійською і про майбутнє читання та книговидавництва в XXI столітті :)

Учёные уже взялись за диалекты твиттерян

Куда катится этот мир... кроме диалектов твиттерян, учёным уже видимо просто нечем заняться :)

Исследование Carnegie Mellon University показало, что пользователи Twitter при переписке пользуются различными региональными диалектами, на которые оказывает влияние формат сервиса микроблогинга.

Как сообщает Reuters, чтобы вместить сообщение в 140 символов, люди в разных регионах по-разному сокращают слова. Так, на юге Калифорнии слово cool зачастую пишут как соо, а на севере штата – как koo. Слово very в Нью-Йорке обычно заменяют двумя буквами OD, тогда как на севере Калифорнии - словом hella.

Вместо слова you в Нью-Йорке часто пишут uu, а в остальных регионах США – просто u. При этом в больших городах нередко встречается формулировка yu, тогда как в сельской местности в таком виде слово you практически не пишут. Также удалось выяснить, что жители Нью-Йорка вместо something пишут suttin, а остальные американцы – sumthin.

По словам главы исследовательской группы Джейкоба Эйнштейна, различия в выражениях позволили специалистам угадывать, в каком регионе проживает пользователь Twitter с точностью до 300 миль.

Радует, что кириличных твиттерян так просто не вычислишь. Хотя... думаю, что если писать по украински, то точно догадаются, из какой именно мы страны :)

В рамках исследования были изучены 380 тысяч сообщений в Twitter, отправленных 9500 пользователями. Речь идет о тех людях, которые писали не менее 20 сообщений в неделю с помощью мобильного телефона.  

По материалам: Reuters

Восток - дело тонкое, особенно в деле сближения культур

"Мы живем в мире, на который прежде всего влияют взаимоотношения людей во всех сферах жизни. Развитие обществ создало новые возможности для укрепления связей между странами, народами и культурами на международном уровне.


Принимая во внимание новые проблемы сложного мира, наши общие цели заключаются в создании прочных мостов для налаживания взаимосвязей между культурами с тем, чтобы выработать новую этику мирного сосуществования".

Это была часть послания ЮНЕСКО по случаю провозглашения 2010 года Международным годом сближения культур.

В канун католического Рождества мировая литература пополнилась еще одной рождественской историей. Её автор – известный бразильский писатель Паоло Коэльо, который вот уже несколько лет под Рождество пишет небольшие философские притчи-поздравления и пожелания счастья.

Нынешний рассказ повествует о человеке, который считал, что в праздновании Рождества нет никакого смысла, но благодаря незадачливому эпизоду в жизни смог поверить в рождественское чудо и обрести веру в Бога.

Жаль только, что его уже не смогут прочитать в Иране, по крайней мере в бумажном виде ...

Известный бразильский писатель Пауло Коэльо заявил, что его книги были без всяких объяснений запрещены в Иране.

За последние 12 лет в Иране было продано около шести млн книг писателя.
По словам Коэльо, подобная цензура может быть только следствием недоразумения.

Но - на помощь, как всегда, спешит Интернет! Главное только, чтобы и его в Иране не отрубили или не "подрезали местами"...

Писатель сказал, что обратился за помощью к властям Бразилии и что собирается предоставить через интернет бесплатный доступ к своим книгам на фарси.

Ещё один скандальный инцидент, произошедший в арабском мире в "Международный год сближения культур" - это переиздание знаменитой книги "Тысяча и одна ночь", не раз издававшейся в Египте за последние 150 лет, которое вызвало настоящий скандал.

Группа египетских адвокатов, назвав эти сказки аморальными, обратилась к генпрокурору с просьбой издать указ об извлечении всех экземпляров из продажи и преследовании представителей Минкультуры за выданное разрешение на ее публикацию. Однако Союз египетских писателей, созвав собрание, поддержал издание этой книги и в заключительном заявлении приветствовал ее как один из источников арабской и мировой литературы.

Министерство культуры, в свою очередь, назвало книгу "Тысяча и одна ночь" мировым наследием, недопущение публикации или цензура которого не дозволено.

В египетских культурных кругах указывают на новое явление под названием "Нефтяная культура" или "Ваххабитское мышление". Под этим подразумевают культуру, экспортированную в Египет из Саудовской Аравии и других богатых нефтью государств зоны Персидского залива.

Литературный мир в 2010 году пережил немало взлетов и падений и ожидается, что в 2011 году этот процесс будет продолжаться.

Детальнее - на Иранском радио онлайн :)

Як правильно вибрати книгу

Ще трошки, і покоління гугл буде обирати книжки приблизно так :)

Розповіла двомовна бібліотекарка

еБуковкі та літкав'ярні VS бібліотеки - 3:0

Клуб любителей электронного чтения открывает сезон. Зимняя еБуковка 22 января

Приглашаем всех фанатов электронных читалок на зимнюю еБуковку в Харькове. Которая состоится 22 января 2011.

Как всегда, будет много интересных людей, новых читалок и приятного общения.


Для кого это?
Мы приглашаем всех фанатов электронных читалок. Если у вас уже есть устройство для чтения книг, приходите и приносите его с собою, если у вас его нет – все равно приходите, чтобы узнать об этом больше. Если вы любите читать книги, не важно, обычные или электронные, то на нашем мероприятии вы встретите единомышленников.

Что там будет?
К нам снова приезжает Андрей Савчук представитель компании PocketBook. Который, привезет несколько моделей читалок из новой линейки ридеров. Расскажет, покажет, даст повертеть в руках, а так же ответит на все вопросы по их функционалу и особенностям.

Кроме того на встрече будут представлены новинки от Sony Reader и других производителей читалок.

Детальнее 

Як ви гадаєте, де збираються в 2011 році (і де вони збиралися в 2009 і 2010) любителі книг, інформаційних технологій та читання? Вгадали - НЕ в бібліотеці, хоча саме бібліотеку уявляєш першою, коли дивишся на малюночок зверху.   

І щоб ніхто не сумнівався, вони додали до назви клубу любителів читання слово "електронне" + чи навмисно, чи інтуітивно обрали місцем зустрічі дуже затишне, привітне, можливо ще й смачне місце, що має смачну та модну назву Літературне кафе. 

Хто зна, можливо в організаторів цього вже традиційного заходу колись і з являлася думка організувати його в бібліотеці. А може вони просто не знали, що в бібліотеках теж вже давно є комп ютери, І-нет, електронні каталоги, навіть цілі електронні читальні зали... А може їх колись відлякала непривітна бабуля з бібліотечного гардеробу (знаємо й такі випадки), а може вони колись дуже замерзли в бібліотеці взимку і злякалися, що поважні гості з |Pocketbook-а теж відморозяться; а може думали що їм категорично заборонять випити філіжаночку кави з горнятком чаю в Храмі Знань; а може вони продивилися "список культурних заходів на квартал" і зрозуміли, що цей захід був би повним офтопом, а може вони злякалися радянських бібліотечних меблів? Чи подумали, що всі читачі та працівники бібліотек накладуть анафему на їх "електронні читалки"? А може бібліотекарі просто навіть ніколи й і не намагалися встановити контакт із закладами такого типу та запропонувати їм співпрацю, а може... хто зна... поживемо в 2011 - побачимо.

А наразі все більше людей цікавляться електронним читанням та все менше з них (включаючи мене) звертаються зі своїми потребами до бібліотек, надаючи перевагу літературним кафе, книгарням-ресторанам, книжково-кавовим клубам та іншим подібним закладам, які поступово відгризають у бібліотек шматочки їхнього хлібу або, мовою бізнесу, левову частку їхнього ринку.  

Вай! Бесплатный Wi-Fi в нижегородских автобусах

«МегаФон» запустит бесплатный Wi-Fi в нижегородских автобусах

Джерело


Центральный филиал «МегаФона» и Государственное предприятие «Нижегородский пассажирский автомобильный транспорт» (НПАТ) при поддержке Министерства информационных технологий, связи и средств массовой информации Нижегородской области дали старт проекту «Wi-Fi на борту».
Инициатива позволяет жителям и гостям столицы Поволжья при поездках на маршрутах общественного транспорта НПАТ использовать технологии беспроводного доступа в интернет абсолютно бесплатно.


В проекте задействовано 20 автобусов следующих городскими маршрутами номер «43», «45» и «90». Автобусы можно узнать по имеющимся зеленым рекламно-информационным обозначениям «Wi-Fi на борту». Для реализации проекта использованы 3G wi-fi роутеры. Инвестиции «МегаФона», включая непрямые затраты составили на начальном этапе 500 000 руб. По словам организаторов, цель проекта – сформировать культуру потребления услуг интернета на базе беспроводного доступа. Прогнозируется, что охват аудитории составит 20 000 человек (оценочный ежедневный пассажиропоток) по запланированным маршрутам. В нем порядка 25% пассажиров по экспертным оценкам являются потенциальными потребителями данного предложения (т.е. имеют соответствующие терминалы: смартфоны, коммуникаторы, ноутбуки). Планируемая скорость доступа: до 14 Мбит/с на автобус с делением потока в зависимости от кол-ва активных пользователей. 

Коли типова представниця типового середнього київського класу вперше ознайомилася з цією новиною, першою реакцією був шок середньої степені важкості :). Але потім прийшов оптимізм - якщо такі речі з`являються в Нижньому Новгороді, то з часом вони прийдуть і до Москви. А там вже і до Києва недалеко :)

Все больше и больше становилось на Руси людей, “насыщающихся сладостью книжной”

Тільки ми мужньо перетравили останній олів'є з рештками шампанського і запили все міцною кавою (а для тих, хто й досі у Львові - гарячим шоколадом з гарячим вином), як наближаються чергові, цього разу вже різдв'яні свята. (Для покоління Google уточнюю, що Різдво немає нічого спільного ані з Санта Клаусом, ані з оленями).

А от з чим Різдво має багато спільного - так це з бібліотеками, про що ми всі часто забуваємо або робимо вигляд, що забуваємо. У Львові в мене завжди починається ностальгія (є речі, які залишаються незмінними), а т.я. пишу я тут переважно про бібліотеки, то й ностальгувати буду зараз саме про них, хоч така тематика в такому ключі, як я її буду подавати, саме тут є не дуже популярною.

Первые сведения о появлении книг в Киевской Руси относятся примерно к 9-10векам. 

Создатель славянской азбуки и христианский миссионер Кирилл (Константин) столкнулся в Корсуне (Херсонесе) с книгами: евангелие и псалтырь, написанными “роусьными письмены”. Все рукописные книги, а их называли еще “источниками мудрости”, “реками, наполняющими вселенную”, “утешением в печали”, ценились очень высоко. Сама культура была доступна немногим, книги стоили дорого, так как делались из очень дорогого материала– пергамента.

Греческие, славянские и древнерусские рукописные книги в конце 10– начале 11 веков употреблялись для обучения грамоте, для приобретения  определенного круга знаний. Из летописи известно, что в 988 году великий киевский князь Владимир Святославович собирал детей знатных лиц и отдавал их” на учение книжное”. Позже  летопись рассказывает о Ярославе Мудром, который приказал в Новгороде до 300 детей “учите книгами”. Книги и другие памятники письменности  в 10-11 веках главным образом собирались в монастырях, церковных соборах великих князей и высшего духовенства. Все это и привело к возникновению первых библиотек.

Само слово “библиотека” в Древней Руси почти не употреблялось. Впервые оно встречается в знаменитой “Геннадиевской библии”, которая была переведена и переписана в Новгороде в самом конце 15 века (1499 г.). Термин этот был непривычным, поэтому на полях против него переводчик делал пояснение: “книжный дом”. Второй раз термин встречается в начале 17 века (1602 год ) в Соловецкой летописи, которая сообщала : “Построена у соборской церкви в паперти каменная палата для библиотеки». 

 

Что же касается первого летописного указания на библиотеки, то оно относится к 1037 году, когда Ярослав Мудрый собрал писцов для перевода греческих и переписки уже имеющихся  славянских книг, приказав хранить их в Софийском соборе в Киеве. Созданная таким образом первая библиотека на Руси в последующие годы росла и обогащалась книжными сокровищами.

Сохранить библиотеку в то время было делом весьма сложным. Можно говорить о том, что Софийский собор насчитывал ряд библиотек: одни гибли, на их месте возникали новые. В 1169 году, например, Мстислав, сын Андрея Боголюбского, взял Киев, три дня грабил собор и вывез все книги. 

В 1203 году Софию грабили половцы в союзе с русскими князьями, и опять пострадал книжный фонд библиотеки. Но эта библиотека вовсе не была единственной в Киеве.

Обширное собрание книг, в том числе и греческих, имелось в Киево-Печерском монастыре. Книги хранились на “палатях"- хорах этой церкви. Помимо этого, к 12 веку книгохранилища были уже  во Владимире, Рязани, Чернигове, Ростове, Суздале, Полоцке, Пскове и других городах. 

Существуют мнения

Однако вопрос о времени появления библиотек на Руси нельзя считать решенным основательно. Предполагается, что в Киеве библиотеки существовали еще в 10 веке.    Библиотеку могла иметь основанная в 988 году школа обучения детей, в которой требовалось наличие требуемого числа книг. Они могли быть открыты и при строительстве соборов. Так, на Подоле, еще до принятия христианства, уже существовала Ильинская церковь. В 996 году было закончено сооружение величественной Десятинной церкви. В некоторых источниках говорится, что Владимир украсил эту церковь не только иконами, крестами и церковными сосудами, но и книгами, привезенными из Корсуни.

Все больше и больше становилось на Руси людей, “насыщающихся  сладостью книжной”.

Возникновение монастырских библиотек

“Для продолжения и углубления образования, а также и для самообразования,- писал академик Б. Греков,- служили библиотеки. Они были введены в русские монастыри вместе со студийным монастырским уставом. Библиотеки находились в ведении брата- библиотекаря. Братия по его распоряжению должна была являться в определенные часы для чтения книг”. 

Христианство. Что оно дало?

Грамотные люди имелись и в среде простых людей. Не имея возможности приобрести книгу, простой народ использовал для письма бересту. 

Конечно, круг грамотных людей из народа был невелик. Жестокая эксплуатация, недоступность школ и библиотек для простого люда препятствовали распространению грамотности. Книга и библиотека были достоянием феодалов и духовенства. Древнерусские библиотеки служили орудием распространения и укрепления христианской религии- идеологической основы феодального государства.

Несомненно, что на организацию первых библиотек на Руси повлиял факт принятия христианства- официальной государственной религии, направленной на укрепления могущества древнерусского феодального государства. О составе книжного фонда библиотек этого периода можно судить по немногим сохранившимся памятникам древнерусской письменности. В большинстве своём это религиозные произведения, церковные богослужебные книги, богословские сочинения, поучения христианских писателей. 

Таким образом, из более чем 130 рукописных книг 11- 12 веков, около 80 были богослужебными. Что же касается книг светского содержания, их имелось не более двух процентов. 

В Западной Украине активное библиотечное движение начинается с создания Галицко-волынского княжества (приблизительно с 13 века). При дворе князя Владимира Васильковича — книжника и философа — существовала огромная книжная мастерская.

С появлением книгопечатания в середине 15 века происходят большие изменения во всем европейском книгоиздании и, конечно, библиотечном деле. Значительное развитие библиотеки приобрели в 16 веке, большие книгохранилища появились при школах в Остроге и во Львове. В 17 веке была организована библиотека Киевской академии. В 18 веке значительные библиотеки имели зажиточные благородные роды, казацкие старшины, епископы, монастыри.

Вітаю всіх зі світлим святом Різдва, що наближається та бажаю смачної куті.

Все, пішла терти мак :)

Маркетингові тренди та модні нові слова 2010-го

Хоч я і не маркетолог, зовсім бути осторонь маркетингу (а тим більше онлайн-маркетингу) теж не дуже виходить. Минулого року навіть умудрилася в маркетинговий конкурс Майкрософта для блогерів влізти :)

Словом, довелося стати твіплом (той, хто живе у соцмережі твітер) та познайомитися з хештегами (слово зі знаком #), яке дозволяє відслідковувати повідомлення у сервісі мікроблогів Твітер за однією темою, особою і  т.д. Далі я трохи побавилася з геотаргетингом (класифікація за місцем знаходження) - це було цікаво - та дізналася, що моя посада вже давно звучить немодно :).

А модні професії 2010 року були такі: Insight Manager (проводить і організовує маркетингові дослідження); Internet Marketing Junkie (інтернет-маркетолог для просування веб2.0 продуктів компанії - це вже ближче до мене) і Social Media маркетолог (менеджер із просування та позиціонування бренда в соц мережах, теж недалеко...).

Цікаво, що нового принесе нам 2011. Один розумний чоловік нещодавно сказав, що "скоро всі будуть сидіти в відео-чатах, які будуть доступними з усіх дівайсів, це тільки справа потужного каналу, тобто часу". Я схиляюся цьому вірити, хоча... поживемо-побачимо...

А поки що будемо підтримувати національного виробника та засвоювати нові форми читання через таку велику дамську гламурну пудреницю, яка вкладається в симпатичну косметичку та називається Рocketbook 360 градусів та від якої зовсім не втомлюються очі. В київському метро вже всі модні дівчата з такими їздять  - добре, що Дід Мороз зауважив, яка я відстала від прогресу та поклав під ялинку. Напевно за те, що добре бложила, твітила та фейсбучила минулого року :).

Дякую тобі, дідусю! Наступного року подаруй мені, будь ласка, маленьку дамську теракотову машинку з автоматичною коробкою передач :)... ну тобі що, шкода??

Різдвяний Леополіс - цю казку варто побачити

Всім привіт у Новому році! Сподіваюся, ви гарно відсвяткували та готові до нових звершень та висот у 2011!

Найгарніші дівчата - тільки у Львові! (От хоча б на мене подивіться :))

Я от планувала розпочати рік із однієї карпатської висоти (називається Плай, якщо не помиляюся), але, як кажуть... хочеш розсмішити Бога - розкажи йому про свої плани ...

Але ж справжні оптимісти ніколи не засмучуються, тому що у Львові сумувати просто неможливо, а особливо напередодні Різдва. До того ж, тут падає такий "лапатий" (о, пішли галицизми :)) сніг, а на вулицях продається таке класне гаряче пиво з вином, ну і звичайно колоритний сажотрус так щиро запрошує всіх гостів до засніженого Дома Легенд (зал Бібліотека - найпопулярніший), що половина нашого київського офісу вже давно тут :).

Приєднуйтесь! А якщо поки що не виходить завітати до різдв яного Міста Лева - подивіться, який гарний тут падає сніг! І... туристів насправді так багато (я от вчора з французами спілкувалася), що навіть про сніг тут вже співають іноземною мовою :)